“`html
Росія переглянула стратегію атак на енергетичні об’єкти в Україні. Чи готова протиповітряна оборона до ворожих ударів напередодні зимового періоду і як можливо покращити охорону об’єктів – вивчав РБК-Україна.
Росія два місяці тому ініціювала нову фазу атак на українські енергетичні об’єкти. На початку серпня обстрілу зазнала нафтобаза азербайджанської нафтової компанії SOCAR в Одеській області. Згодом напади продовжились вже по енергетичних об’єктах в різних областях держави.
8 вересня було піддано атаці Трипільську ТЕС, в результаті чого в навколишніх населених пунктах і частині Києва з’явилися проблеми з електропостачанням. На початку жовтня наймасштабнішого комбінованого нападу зазнали об’єкти газовидобутку в Харківській та Полтавській областях. “Це найбільш масована атака на нашу газовидобувну інфраструктуру від початку повномасштабної війни”, – проголосив очільник НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький.
Беручи до уваги, що найбільший напад на газовидобуток України був у лютому 2025 року, і тоді збитки становили близько 40% денного видобутку, нова атака мала більш значні наслідки.
Останніми днями активізувалися обстріли енергетичної інфраструктури в регіонах. Через руйнування газових та електричних мереж десятки тисяч користувачів залишилися без газу та електроенергії. Проблеми виникли в Запорізькій, Херсонській, Вінницькій, Харківській, і навіть у Львівській та Івано-Франківській областях.
Основну частину пошкоджень усунуто і споживачам вже відновлено постачання послуг. На вечір 6 жовтня в Харківській області без електроенергії залишалися 3,5 тисячі користувачів.
Досить непростою залишається обстановка в Сумській та Чернігівській областях. За словами заступника міністра енергетики Миколи Колесника, у даних регіонах застосовують екстрені схеми постачання послуг та підключення до альтернативних джерел живлення.
У Чернігівській області вводять в дію графіки вимкнення електроенергії. “Графіки застосовуються, для того щоб одночасно можливо було виконати всі ремонтні роботи та забезпечити електроенергією всіх споживачів”, – відзначив Колесник.
Росія змінили тактику обстрілів
Збільшення випадків ураження об’єктів в Україні, зокрема й енергетичних, можна пояснити переглядом росіянами тактики обстрілів. Як заявив у коментарі РБК-Україна заступник генерального директора компанії з виготовлення засобів РЕБ Анатолій Храпчинський, наразі обстріл не тільки комбінований, а й більш інтенсивний.
“Результативність російських ударів стає більш відчутною. Ворог не тільки поєднує засоби ураження, але й підвищує їх щільність, тепер на об’єкти летить більше ракет і дронів одночасно, з різних боків, з акцентом на декілька ключових напрямків. Також не забуваємо про постійні обстріли енергетики Сумської та Чернігівської областей”, – сказав він.
Володіючи розвідувальними даними про системи ППО, розташовані в районах ймовірних цілей, розуміючи час їхньої перезарядки та підготовки, росіяни вираховують зручний момент для удару таким чином, щоб обсяг засобів ураження істотно перевищував можливості систем ППО.
Окрім того, росіяни активно використовують “дрони-приманки” для відвернення уваги сил ППО, застосовуючи “Шахеди” і ракети з траєкторією польоту, яка обов’язково проходить через населений пункт. “Це ускладнює процес перехоплення цілей і може мати супутні наслідки при перехопленні”, – зауважив Храпчинський.
Росіяни змінили не тільки стратегію обстрілів, а й вибір об’єктів. Якщо раніше вони обстрілювали великі об’єкти системи передачі (оператор “Укренерго” – ред.) і генерації, то зараз переважно нападам піддаються об’єкти системи розподілу – обленерго та інші регіональні компанії, які надають електроенергію кінцевим споживачам.
Директор центру “Психея” Геннадій Рябцев вважає, що подібна зміна тактики вибору об’єктів для ураження є дуже загрозливою, оскільки до цього часу всі програми інженерно-технічного захисту впроваджувалися централізовано та охоплювали насамперед найбільші енергетичні компанії: “Укренерго”, “Нафтогаз” та інші.
За безпеку постачальних компаній несли відповідальність місцеві органи влади, а вони через нестачу коштів далеко не всюди забезпечили необхідний рівень охорони. І цілком ймовірно, маючи більш детальну інформацію по регіонах, росіяни і розробляють свою тактику обстрілів, вважає Рябцев.
“Не виключено, що саме аналіз даної інформації і призвів до переміщення акцентів на удари по обладнанню локальних операторів. Ми бачимо наскільки результативними були удари по Шостці, по Чернігову. Отже наразі потрібно максимально швидко проаналізувати причини подібних наслідків”, – заявив Рябцев у коментарі РБК-Україна.
Активний захист об’єктів треба посилювати
Рябцев також переконаний, що окрім інженерно-технічного захисту потрібно збільшувати й активний захист засобами ППО. Найменш захищеним на сьогоднішній день є північний напрямок, наголосив Рябцев.
“Якщо подивитися звідки летить більша частина безпілотників і звідки вони найчастіше долітають до цілей, то це Чернігівська область. Це свідчить про проблеми з системами безпеки як активної, так і інженерно-технічної за даним напрямком”, – сказав експерт.
Про необхідність збільшення охорони ППО заявив і Анатолій Храпчинський. “Нам треба говорити про збільшення елементів ППО саме в системі протидії. Та займатися створенням систем активного захисту біля стратегічних об’єктів. З інших систем охорони (інженерно-технічних – ред.) ефективним може бути тільки підземне розміщення об’єкта”, – зауважив Храпчинський.
Член комітету Ради з питань енергетики Сергій Нагорняк запропонував збільшити використання гелікоптерів для більш результативного збивання дронів. Україна вже використовує їх для даних цілей. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, вертольоти показують високу ефективність, і в залежності від погоди інколи збивають до 40% дронів на власних ділянках.
Збільшення охорони стратегічних об’єктів вкрай важливе, оскільки росіяни напевно продовжать обстріли енергетики України. Компромісних варіантів у вигляді зниження інтенсивності обстрілів енергетики з обох сторін, як було торік, цього разу очікувати не варто.
Куди ще вдарить Росія
Які стануть наступними цілями росіян спрогнозувати важко. Рябцев не відкидає, що ними можуть стати і потужності для імпорту газу, і газові сховища, або об’єкти електрогенерації та “Укренерго”.
Встановлення захисних споруд другого рівня, тобто бетонних конструкцій, завершено лише на половині об’єктів “Укренерго”, заявив в ефірі телемарафону заступник голови комітету Ради з енергетики Олексій Кучеренко.
В “Укренерго” підтвердили, що захист другого рівня встановлено для кожного другого трансформатора. “Решта будуть захищені в першій половині 2026 року (2-м рівнем – ред.)”, – сказав голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко в коментарі РБК-Україна.
“Укренерго”, відзначив він, продовжує облаштовувати антидроновий захист на ключових об’єктах системи передачі електроенергії. Захисні споруди другого рівня дають можливість суттєво скоротити час, необхідний для виконання аварійно-ремонтних робіт після ворожих атак. Зведені захисні споруди, зауважив очільник “Укренерго”, вже довели свою ефективність після прямого влучання ударних дронів, на деяких об’єктах – після декількох прильотів поспіль.
На кожній підстанції переважно встановлено по два трансформатори. Для встановлення охорони їх потрібно вимикати. “Відключення одночасно значної кількості обладнання, навколо якого необхідно спорудити захист, означало б вимушені тривалі знеструмлення споживачів на великих територіях. Тому процес будівництва укриттів був розбитий на дві черги”, – зазначив Зайченко.
До першої потрапили ключові підстанції для збереження цілісності функціонування енергосистеми під час передачі електроенергії із заходу на схід та з півдня на північ. “На сьогодні – трансформатори першої черги вже захищені, завершити другу планується в першій половині 2026 року”, – зазначив Віталій Зайченко.
Ставка і необхідність додаткового імпорту газу
Питання охорони енергооб’єктів обговорювали 6 жовтня на Ставці верховного головнокомандувача. За словами Володимира Зеленського, було заслухано звіти щодо розгортання додаткових можливостей ППО.
“Додатково ще необхідні ресурси, щоб була належна відповідь на кожну проблему”, – заявив президент України.
Заступник міністра енергетики Микола Колесник повідомив, що з міжнародними партнерами ведуться переговори стосовно надання допомоги для зменшення ризиків проходження опалювального сезону.
“У нас є розуміння додаткових потужностей, щоб покривати потребу та заходи, які потрібні для стабілізації роботи ГТС в цілому”, – сказав Колесник у телемарафоні.
У коментарі РБК-Україна він уточнив, що мова йде про кошти для імпорту додаткових обсягів газу, які Україна хоче залучити у партнерів.
За інформацією міністра енергетики Світлани Гринчук, мова йде про додатковий імпорт близько 1,5 млрд кубометрів газу. Наразі тривають переговори про залучення коштів для даних цілей з ЄБРР, Єврокомісією та країнами-партнерами.
За неофіційними прогнозами від представників уряду, які раніше отримало РБК-Україна, за несприятливого сценарію Україні може знадобитися додатково 2-2,4 млрд кубометрів газу. Це плюс до тих 13,2 млрд, які запланували накопичити в сховищах до середини жовтня.
На 6 число план вже близький до виконання – накопичено 12,83 млрд кубометрів. Але останніми днями, виходячи з відкритих даних на тлі похолодання і руйнувань, темпи накопичення газу знизилися з 38 млн (на 1.10) до 17 млн (на 6.10) кубометрів на добу.
Але ситуацію з обстрілами спрогнозувати важко. Це підтвердив і сам Зеленський. Він припустив, що Росія “робитиме все”, щоб Україна не змогла займатися видобутком газу, є ризики обстрілів та інших об’єктів галузі. І при цьому захистити абсолютно все буде досить непросто.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
“`
