Фото: Він Макнеймі/Getty Images
Премія миру – одна з найшанованіших відзнак, що вручається за вклад у зміцнення злагоди, єднання націй та роззброєння. Цьогоріч претендентів на цю нагороду більше, ніж торік – і це наразі вся інформація про «мирний Нобель». Проголосять переможця Премії миру 10 жовтня о 13:00 за київським часом (див. Як це буде).
Репортерка Коротко про досліджувала тонкощі вручення Премії миру 2025 року.
Майже найвища кількість номінацій
Отже, у 2025 році Норвезький Нобелівський комітет прийняв 338 висувань на нагороду миру: 244 від окремих претендентів та 94 від організацій. Це на 18% більше, ніж у 2024-му, що зрозуміло: у світі зростає напруга, і це не тільки війна в Україні чи сутичка у Газі, але і гуманітарні трагедії у Судані та Центральній Африці. До речі, пік за кількістю заявок був у 2016 році – 376.
Процедуру вибору кандидатів вже завершено. Щоб номінація була прийнята, вона має бути надана не пізніше 31 січня. Висування закриваються взимку, короткий список з 20–30 кандидатів формується у лютому–березні, а експертні оцінки та остаточне голосування відбуваються у вересні – на початку жовтня. Вердикт Комітету остаточний і перегляду не підлягає. Згідно з уставом Нобелівської премії, Норвезький Нобелівський інститут ніколи не може підтверджувати чи спростовувати факт висування будь-кого на Премію миру, доки не пройде 50 років.
Тому анонс переможця часто стає несподіванкою: у минулому лауреатами ставали неочікувані фігури, як Барак Обама у 2009 році тільки за вісім місяців після вступу на посаду. Ще більш контроверсійною була перемога палестинського лідера Ясіра Арафата у 1994 році.
Оголошення лауреатів Нобелівської премії відбувається у Королівській шведській академії наук у Стокгольмі. Фото: Джонатана Накстранда/AFP via Getty Images
«Темні коники»
Серед 338 номінантів багато звичних лідерів – правозахисники на зразок Юлії Навальної (за продовження справи Олексія Навального) та гуманітарні організації на зразок Sudan’s Emergency Response Rooms (за допомогу в Судані, де криза визнана найтяжчою у світі). Але не виключені і несподіванки.
Цьогоріч ймовірними «темними кониками» премії миру можуть стати:
- активістка з Уганди Ванесса Накате, яка змагається за кліматичну справедливість в Африці,
- організація «Лікарі без кордонів» – за працю у зонах конфліктів (але премію миру зрідка дають медичним неурядовим організаціям),
- Грета Тунберг, як не дивно, може претендувати на нагороду за «кліматичний активізм» плюс за амплуа жертви, створений у намаганнях потрапити до Гази.
Фахівці припускають, що комітет обере когось «аполітичного» для балансу та щоб висвітлити гуманітарні катастрофи на планеті. Можливо, це буде представник Африки чи Близького Сходу.
У списку номінантів є шведська екоактивістка Грета Тунберг. Фото: wikipedia.org
А що говорять букмекери?
Букмекери та платформи передбачень (наприклад, FanDuel, Oddspedia та Kalshi) активно приймають ставки на нагороду. Коефіцієнти демонструють, наскільки букмекери вірять у кандидата: чим менше число, тим вищий шанс (наприклад, 1 із 3 означає 33% вірогідності).
До переліку головних кандидатів букмекерів на нову премію миру входять:
- вдова Олексія Навального Юлія (шанси 20-34%);
- волонтери організації Sudan’s Emergency Response Rooms (шанси 25-29%);
- президент США Дональд Трамп (шанси коливаються від 4% до 33% через політичні чинники);
- президент України Володимир Зеленський (шанси від 6% до 18%),
- екоактивістка Грета Тунберг (шанси 4-7%).
Мізерні шанси (але з великою виплатою у разі успіху) мають Ілон Маск (3%) за програму «Світ через технології» та Джуліан Ассанж (3%) за свої викриття. Але все це непевно, та й Нобелівський комітет ігнорує опитування і ставки – попередні перемоги часто дивували букмекерів.
Перспективи Трампа на премію
Трамп – один з найбільш обговорюваних претендентів на премію миру 2025 року, але експерти оцінюють його перспективи як мінімальні. Норвезькі аналітики, зокрема Хільде Рестад з Університету Осло, називають Трампа “антитезою” премії, оскільки той робить “все протилежне цінностям і духу Премії миру”. У Трампа войовнича риторика (наприклад, про мігрантів чи торговельні війни), він «підтримує мілітаризацію» (це про постачання зброї Україні, що йде врозріз із принципом Нобеля про «роззброєння»), надміру рекламує сам себе, відкрито заявляючи про себе як про найголовнішого претендента на нагороду. Скромніше треба бути, пане президенте – Нобелівський комітет віддає перевагу винагороджувати довгострокові зусилля заради миру, а не короткочасні дипломатичні прояви.
Проте, Трамп отримав декілька публічних висувань від світових лідерів за участь у деескалації конфліктів.
У березні конгресмен США Даррелл Ісса висунув Трампа на нагороду миру за «історичну роль у припиненні війн». Про це є офіційна заява на сайті Білого дому.
У червні уряд Пакистану в особі прем’єра Шехбаза Шаріфа оголосив про висування Трампа за деескалацію кризи Індія – Пакистан у травні та «відвернення ядерної війни». Про це йшлося на пресконференції у Лондоні 29 вересня.
У липні прем’єр-міністр Камбоджі Хун Манет висунув Трампа за посередництво у завершенні прикордонної суперечки з Таїландом. Офіційну заяву розповсюдили ЗМІ Камбоджі.
Тоді ж, в середині літа, прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху офіційно вручив Трампу листа з висуванням на вечері у Білому домі за перемир’я Ізраїль – Іран та зусилля щодо заручників у Газі.
У серпні президент Габону Бріс Олігі Нгуєма висунув американського лідера на премію миру за стабілізацію у Центральній Африці після путчу 2023 року. Про це йшлося у дипломатичних колах, але офіційних заяв не було.
У вересні Олександр Мережко з Комітету Верховної Ради України із зовнішньої політики заявив про підтримку Україною висування Трампа на нагороду миру за переговори щодо України. Офіційний лист пройшов у ЗМІ.
І нарешті, у жовтні родини ізраїльських заручників у Газі звернулися до Нобелівського комітету із закликом висунути Трампа на престижну нагороду на знак подяки за їхнє звільнення. Про це йшлося у публічному листі, але це не офіційне висування.
Трамп давно натякає – такої медалі йому не вистачає в його «золотій колекції». Фото: wikipedia.org
«Авраамічні угоди»: можливо…
Трамп часто називає «Авраамічні угоди» (серія угод про нормалізацію відносин між Ізраїлем і низкою арабських держав, підписаних у 2020-2021 роках. Їхня назва посилається до патріарха і пророка Авраама, віра в якого присутня у всіх найбільших авраамічних релігіях – іудаїзмі, християнстві і ісламі) своїм “головним мирним досягненням” і вимагає Премії миру за них. Він неодноразово жалівся, що ніколи не отримає нагороду, та й Комітет Нобелівського фонду не нагороджував нікого і ніколи за ці угоди, але вони стали основою для декількох висувань Трампа.
У 2020 році норвезький парламентарій Крістіан Тібрінг-Г’єдде висунув Трампа за «проривну співпрацю» в «Авраамічних угодах». 2024-го конгресвумен Клаудія Тені від Республіканської партії висунула Трампа, зазначивши, що попередні мирні договори (Ізраїлю та Єгипту 1978 року, наприклад) отримали “Нобелівку”, а «Авраамічні» – ні. У 2025 році конгресмен Даррелл Ісса висунув Трампа (у березні), підкресливши роль в угодах як «найбільш визначних на Близькому Сході за покоління». Це четверте висування Трампа загалом.
Експерти вважають шанси Трампа на нагороду низькими: комітет цінує «тривалий мир та єднання». Авраамічні угоди критикують за ігнорування палестинців та вразливість до конфліктів (війна у Газі відновилася з 2023 року). Але Трамп у квітні цього року заявив, що «доповнить» угоди новими країнами і заслужить-таки Премію миру. Як вирішить Нобелівський комітет – дізнаємось дуже скоро…
Авраамічні угоди Трамп підписував із лідерами країн Близького Сходу ще під час свого першого президентського терміну у 2020 році. Фото: wikipedia.org
До речі
Через премію миру Трамп злякав Норвегію
Президент США Дональд Трамп розгорнув таку агресивну кампанію за Премію миру 2025 року, що спричинив тривогу в Норвегії перед проголошенням переможця 10 жовтня. Схоже через премію миру у 2010 році “тиснув Китай”, але тоді Нобелівський комітет зміг відстояти свою незалежність, повідомляє Bloomberg.
З січня цього року Трамп приписує собі вирішення різноманітних суперечок. На Генасамблеї ООН 23 вересня він заявив: «Всі кажуть, що я заслуговую на Нобеля». У липні Трамп телефонував норвезькому міністру фінансів Йєнсу Столтенбергу, наполегливо згадавши у розмові про тарифи та премію. Американського голову підтримала компанія Pfizer (за вакцини від COVID) та інші.
Офіційний Осло у напрузі – такої шаленої боротьби за нагороду миру тут, мабуть, не бачили ніколи. Один із членів Норвезького Нобелівського комітету вже тривожно пожартував, що «мріє взяти лікарняний 10 жовтня» через можливу бурхливу реакцію Трампа на відмову у премії.
Норвежця чудово розуміють співгромадяни: Трамп вже запровадив 15% тарифів на норвезький імпорт і погрожував, що не вручення йому нагороди стане «образою для США». Поки що вся надія на дипломатію міністра фінансів Столтенберга і на гору обіцянок, якщо не 2025-го, то 2026-го – вже точно премія миру піде американському президенту. Поки що Нобелівський комітет змушений витримувати колосальний тиск – і ще невідомо, що буде, якщо нагорода дістанеться іншому…
Як це буде
Оголошення лауреата Премії миру відбудеться 10 жовтня об 11:00 за центральноєвропейським часом (13:00 за Києвом) у будівлі Норвезького Нобелівського інституту в Осло (трансляція буде доступна на офіційному сайті Нобелівської премії та на сайті премії миру). Голова комітету Йорген Ватне Фрюднес навіть вийде на вулицю, щоб зачитати ім’я переможця. Церемонія вручення премії відбудеться 10 грудня в Осло: лауреат отримає медаль, диплом та чек на суму близько 11 мільйонів шведських крон (приблизно 1 мільйон доларів).
