Коли Дональд Трамп посилив свою увагу до України, почався безперервний потік зустрічей, телефонних дзвінків і заяв від вищого керівництва України, США та Росії. Водночас у західних ЗМІ йшов постійний потік різноманітних інсайдерських повідомлень (деякі з цитатами, деякі без них) щодо справжніх намірів і стратегій усіх залучених сторін, разом із деталями дискусій, які проводилися за закритими дверима у високопоставлених кабінетах.
Однак за останні пару тижнів ця активність помітно зменшилася. Майже немає «злив» чи значущих зустрічей чи дзвінків на найвищому рівні, спрямованих на досягнення мирного вирішення російсько-українського конфлікту. Навіть Трамп і його команда перестали радісно анонсувати свої нібито досягнення щодо України.
Наразі також діє спантеличений і справді гібридний місячний режим припинення вогню. Суспільству незрозумілі його умови (кожна сторона представляє свою версію), а також немає консенсусу щодо дат початку та завершення — знову ж таки, США, Україна та Росія мають різні претензії. Крім того, перемир'я, принципово засноване на забороні ударів по енергетичних об'єктах, часто порушується агресорами. Варто зазначити, що для українців терміни «перемир’я» будь-якого роду та «обстріл Кривого Рогу» просто не можуть співіснувати в одному реченні.
Конфлікт не «заморожений»; якраз навпаки, але процес мирних переговорів явно гальмує. Чи вдасться Трампу відродити його найближчим часом? Більшість джерел РБК-Україна як в західних, так і в українських політичних колах вважають, що він обов'язково зробить спробу, і досить скоро. Однак чи вдасться йому це, невідомо.
Передвиборчі очікування від Трампа
Ще до президентських виборів у США українські прихильники Трампа, яких тоді, напевно, було більше, ніж зараз, передбачали сприятливий сценарій у разі його тріумфу. Трамп з ентузіазмом бере участь у процесі мирного врегулювання, пропонує Україні певні умови, Україна чинить опір, Трамп чинить тиск, Україна зрештою поступається, а потім Трамп висуває вимоги до Росії, але Росія вперто наполягає на своїх максималістських цілях.
У цьому сценарії американський президент визнає, хто є справжніми лиходіями в цьому наративі, чинить тиск на росіян і, навпаки, обсипає Україну різними формами допомоги. Цікаво, що подібні думки (правда, із застереженням “якщо пощастить на нашому боці”) РБК-Україна тоді висловлювали і деякі західні дипломати.
Як це не парадоксально, хоч і з деякими змінами, події справді розвиваються таким чином. Трамп взяв на себе «примирення» агресора і жертви шляхом значного тиску, висуваючи Україні численні умови. Україна відмовилася, а після скандалу в Овальному кабінеті тиск посилився через припинення військової допомоги.
“28 лютого я спостерігав, як США перейшли від союзника до ролі “чесного посередника”, що фактично вигідно Росії”, – повідомив РБК-Україна один з європейських дипломатів.
Отже, Україна трохи поступилася, навіть дещо підкоригувавши свої червоні лінії, а головне – висловила вдячність Трампу за всі його починання. Насправді українська сторона погодилася на всі мирні пропозиції Білого дому після досить конструктивних дискусій.
Трамп звернув увагу на Росію, і тут стався очікуваний промах. Це було очікувано, але лише для тих, хто багато років спілкується з росіянами: Москва залишається впертою, грубою, вигадує умови та виправдання. Якби тільки вони дотримувалися того, про що офіційно погодилися, — припинили вогонь і рухалися до справжнього врегулювання.
Здавалося б, мешканцям Білого дому настав час зрозуміти, хто є справжніми ворогами, а хто справді заслуговує на покарання. Однак ситуація залишається складною, незважаючи на те, що агресори роблять усе можливе, щоб просвітити Трампа.
Чого бажає Трамп?
Кілька контактів РБК-Україна в місцевих і європейських колах вважають, що Трамп справді прагне забезпечити легітимне, а не просто формальне припинення вогню до Великодня або до перших ста днів свого президентства, до кінця квітня.
«Припинення вогню в Україні могло б дати імпульс для завершення війни. Припинення вогню в Україні – це пропозиція Трампа. Ми трактуємо це як перший крок до припинення конфлікту. Він в цей крок вкладений», – зазначив Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами цього тижня.
Водночас, на думку Трампа, стабільне припинення вогню дорівнює тому самому «закінченню війни», який він може вигідно представити американській громадськості. Для України більш важливий остаточний мирний договір і наступне: різні типи гарантій безпеки, які зроблять будь-яку майбутню російську агресію неможливою в довгостроковій перспективі.
Проте навіть початковий крок до досягнення повного припинення вогню залишається далеким. Трамп починає відкрито висловлювати своє роздратування, про що він згадує журналістам. Вперше за довгий час він не тільки щедро хвалить Росію, але й погрожує.
Джерела РБК-Україна серед європейських дипломатів розділилися в думках щодо того, яким чином Трамп може зрештою змусити Путіна вжити заходів. Дехто вважає, що Трампу буде достатньо для подальшої ескалації своєї риторики. Інші стверджують, що цього точно буде недостатньо. “Простих гучних погроз від Трампа точно буде недостатньо, незалежно від їх характеру. Путін може відповідати лише відчутними діями”, – зазначає один східноєвропейський дипломат.
Чого хоче Путін?
Численні джерела РБК-Україна сходяться на думці, що нинішній підхід Кремля обумовлений кількома сильними мотивами.
Перша причина полягає в тому, що Путін просто перевіряє межі терпіння Трампа, що є улюбленою тактикою переговорів серед росіян. Час від часу він робить тести безуспішно, наприклад, намагаючись
Источник: www.vesti-ua.net
