“`html
ЄСПЛ почав розгляд справ щодо заборони Меджлісу кримськотатарського народу 21.10.2025 10:38 Укрінформ Європейський Суд з прав людини ініціював вивчення позовів стосовно заборони Російською Федерацією у 2016 році Меджлісу кримськотатарського народу.
Про це поінформував Кримськотатарський ресурсний центр, повідомляє Укрінформ.
"20 жовтня Європейський суд з прав людини офіційно сповістив про початок комунікації у справах проти держави-агресора, що стосуються неправомірної заборони у 2016 році окупаційною владою Меджлісу кримськотатарського народу", – зазначив голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу Ескендер Барієв.
Він згадав, що у 2017 році за підтримки КРЦ було подано 17 індивідуальних клопотань до ЄСПЛ як від фізичних осіб, так і від Херсонського регіонального меджлісу кримських татар та його місцевих меджлісів, а також інших інституцій самоврядування кримськотатарського народу у зв’язку із забороною Меджлісу кримськотатарського народу. Також у 2017 році було подано заяву до ЄСПЛ від Меджлісу кримськотатарського народу.
«Минуло вісім років, і зрештою дані справи почали активно розглядатися в поточному році. Таке тривале чекання початку розгляду зумовлено позицією Суду, що вивчення індивідуальних позовів відбуватиметься лише після вивчення міждержавних позовів «Україна проти Росії» щодо Криму, рішення за якими було винесено у червні минулого року», – підкреслив Барієв.
Правозахисник наголосив, що ціль цих справ полягає у тому, щоб ЄСПЛ визнав не лише спроби агресора ліквідувати діяльність певної «політичної чи громадської організації кримських татар», а систематичний тиск на всю самоорганізацію корінного кримськотатарського народу, зокрема на його представницьку систему. Подібні дії окупаційної влади є складовою геноцидної політики Кремля та проявом расистської ідеології російського імперіалізму.
Влітку 2025 року КРЦ на запит Суду після тривалої взаємодії із заявниками надали до ЄСПЛ додаткові матеріали, що стосуються переслідування представників Херсонського регіонального меджлісу кримських татар та його місцевих меджлісів.
«…Через російську окупацію частина членів регіонального та місцевих меджлісів опинилася за ґратами, частина через переслідування та тортури була вимушена виїхати на підконтрольну українському уряду територію України або у треті країни, а ті, хто залишився, перебувають під постійним тиском окупантів», – підкреслив Барієв.
Представник заявників у Суді адвокат Борис Бабін відзначив складність визначення статусу заявників у контексті прав корінних народів, які майже не розглядалися ЄСПЛ раніше.
"Найбільш драматичними, на мою думку, тут стали справи місцевих меджлісів Херсонщини, котрі у 2017 році писали до Євросуду саме про ризики майбутньої агресії РФ на материкову Україну та подальші прогнозовані утиски там окупантами кримських татар, що і трапилося з 2022 року", — зауважив він.
Як повідомлялося, Меджліс кримськотатарського народу подав 29 березня 2017 року позов до Європейського суду з прав людини на дії російської влади, які зарахували представницький орган кримських татар до списку екстремістських організацій, заборонивши його діяльність.
Фото: ennhri.org
ЄСПЛ Кримські справи у ЄСПЛ Меджліс “`
