Олена Степанів: правда і міфи про першу жінку-офіцерку у світі Спецпроєкт 08.10.2025 12:00 Укрінформ Перша українська жінка, що стала постаттю-легендою у військовій історії
Жінки у війську – це завжди приклад стійкості. Навіть у ХХ столітті їхня участь у бойових діях потребувала надзвичайних зусиль. Сестри милосердя, розвідниці, зв’язківці – ці амплуа суспільство ще сприймало. Але коли річ заходила про командування військовими, про офіцерські звання – це виглядало нездійсненним.
Власне тому життєпис французької Жанни д’Арк здається чимось надзвичайним. Однак в українській історії також була своя неповторна жінка, котра воювала, керувала, пережила полон та концтабори, і водночас залишилася уособленням незламності. Її ім’я – Олена Степанів.
Укрінформ спільно з Українським інститутом національної пам’яті та радіо «Байрактар» презентував мультимедійний проєкт «Правда чи міф?». Стежити за проєктом можливо на вебсайті Укрінформу та Інституту національної пам’яті, слухати в ефірі радіо «Байрактар», у соцмережах та на Spotify.
Варто лише уявити 1914 рік, на передовій – безліч чоловіків, і зненацька – українка в рядах, нарівні з чоловіками. З таких жінок у підрозділах Українських січових стрільців було сформовано жіночу чоту УСС. Відомі імена 34 жінок, які ймовірно перебували на лінії вогню. Олена Степанів – одна з найвідоміших серед них.
Олена Степанів обожнювала музику і танці. А ще мала атлетичну фігуру, тому виступала моделлю для посібника з гімнастики українського прихильника спорту Івана Боберського – Олена демонструвала коректне виконання різних вправ.
Степанів ще й відображена на українській поштовій марці часів УСС. Особа Олени стала символічною ще за її життя, оскільки її першою з жінок прийняли на військову службу в ранзі офіцера. З 1914 року, коли розпочалася Перша світова війна, в якій брали участь 38 країн із кількістю понад півтора мільярда людей, Олена також вирішила йти воювати. Існує така думка, що під час створення фото для військового посвідчення, вона повинна була приховати волосся, щоб не виявити свою стать.
Проте фотограф розпізнав у ній жінку і викликав австрійських поліціянтів. Подумав, що спіймав шпигунку! Чи дійсно це так? Правда чи вигадка?
Про такий епізод часто згадують. Дійсно, на початку ХХ століття жінка-офіцер була рідкісним явищем. Олені Степанів для того, аби вступити на військову службу, необхідно було перебороти багато перешкод. Був епізод у 1914 році, коли командувач легіону Українських січових стрільців Михайло Галущинський, котрий категорично заперечував залучення жінок до активної військової служби, наказав висадити її з поїзда із стрільцями, що відправлялися на фронт.
На Spotify прослухайте більше інформації про Олену Степанів у подкасті Укрінформу «Правда чи міф?»
У 1915 році у жорстоких боях на Болехівщині Олена потрапила в російський полон, два роки вона перебувала у Ташкенті. Про неї писали російські видання: «Полонена баришня-офіцер розділила долю полонених австрійців. Родом галичанка, за переконанням мазепинка».
Після розпаду Російської імперії у 1917-му, повернувшись на Галичину, Олена відновилася в УСС та продовжила боротьбу – вже за незалежну Україну проти Польщі в УГА – Українській Галицькій Армії. Ось такі дивовижні шляхи прокладав людям Час.
Існує неймовірна легенда, що майбутній лідер відновленої Польщі Юзеф Пілсудський, перебуваючи у Львові, познайомився з Оленою Степанів. Дехто навіть говорить про великі, але нерозділені почуття Пілсудського, оскільки Олена на той момент вже була у щасливому шлюбі з Романом Дашкевичем, також вояком УСС.
Чи правда, що Юзеф Пілсудський був закоханий у неї і допоміг Степанів потрапити до війська?
Перевірених даних щодо цього факту не існує. Тим не менш, відомо, що вони зустрічалися і навіть сперечалися про українсько-польські відносини. Зокрема у 1912 році у Львові після лекції Пілсудського про боротьбу зі спільним противником – Москвою.
В Олену закохувалось чимало юнаків. Не всі з них діяли достойно. Збереглися згадки про одного з таких невдалих шанувальників, котрий почав за спиною обмовляти Олену. Її товариші викликали його на герць. Але Олена не дозволила іншим відстоювати її честь і сама викликала того брехуна на дуель, заявивши, що вона за рівноправність чоловіків і жінок і свою честь буде захищати особисто. Але до двобою не дійшло, українська студентська громада Львова оголосила наклепнику бойкот.
Більше зображень, фотографій та оповідей дивіться у проєкті «Правда чи міф» у соціальних мережах Укрінформу
Через кілька місяців війни у боях біля гори Маківки офіцерка Олена Степанів отримала першу військову нагороду – медаль «За хоробрість», це була одна з найвищих військових відзнак Австро-Угорської імперії Габсбургів, а ще Олені Степанів було надано офіцерське звання «хорунжий».
Але це ще не все – офіцерка Олена Степанів стала доктором географії. Вже після завершення військової діяльності вона захистила дисертацію у Відні, а згодом викладала історію та філософію у відомому Українському таємному університеті, що функціонував у Львові з 1921 по 1925 рік.
А потім – радянський період окупації, наступні страждання – жінка «отримала» 10 років таборів заслання в Мордовію і навіть там не втрачала наснаги – написала ряд наукових робіт з географії. А повернувшись, працювала в школі та не припиняла наукову працю.
…Вона померла у 1963 році, похована у Львові на Личаківському кладовищі. Вулиці Олени Степанів є в деяких українських містах, і в столиці – також. У Львові і сьогодні вручають премії імені Олени Іванівни Степанів у школі, яка носить її ім’я і розташована на вулиці її імені. Цими нагородами відзначають жінок за значний вклад у розвиток освіти, науки, культури та суспільної діяльності.
Цікаві факти про Олену Степанів:
- Олена Степанів стала моделлю для першого україномовного підручника з гімнастики Івана Боберського – показувала правильне виконання вправ.
- У битвах під горою Маківка вона отримала медаль «За хоробрість» – одну з найвищих нагород Австро-Угорської імперії, і саме тоді отримала звання хорунжої.
- Після потрапляння в російський полон про неї писали газети: «Полонена баришня-офіцер розділила участь полонених австрійців. Родом галичанка, за переконанням –мазепинка».
- Після війни Степанів захистила докторську дисертацію у Відні, викладала в Українському таємному університеті у Львові, пережила радянські табори в Мордовії, але продовжувала працювати як науковиця.
- У Львові й зараз вручають відзнаку імені Олени Степанів – жінкам, котрі зробили вагомий внесок у розвиток освіти, науки, культури та громадського життя.
Консультація: Володимир Тиліщак
Ілюстрації: Катерина Березовець
Війна Жінки офіцери Проєкт «Правда чи міф»
