10 випадків порушень свободи слова задокументовано в Україні в липні – Інфографіка ІМІ 06.08.2025 12:22 Укрінформ У липні в Україні задокументовано 10 випадків порушень свободи слова.
Як повідомляє Укрінформ, цю інформацію надав Інститут масової інформації.
Жоден з інцидентів не був пов'язаний з війною Росії проти України. Їх скоєно громадянами України.
У липні стало відомо про смерть медіа-діяча Богдана Зайця з Чернігова. Його пошуки та офіційне визнання його смерті тривали кілька місяців.
Богдан Заяць був журналістом муніципального телеканалу «Новий Чернігів» і служив у Збройних силах України. Він загинув на передовій 30 січня 2025 року в Донецькій області внаслідок обстрілу російською артилерією українських військових. Медіафахівця мобілізували у вересні 2023 року з посади заступника керівника редакції телевізійних новин.
Серед десяти випадків порушення свободи слова три були віднесені до категорій «доступ до інформації» та «тиск в Інтернеті», тоді як один випадок потрапив до інших категорій: перешкоджання, незаконне затримання, цензура та правовий тиск.
ІМІ зазначив, що ці 10 випадків ілюструють повний спектр загроз свободі преси в Україні, включаючи цензуру, затримання, а також юридичне та цифрове залякування. Вони показують, як уряд, бізнес та служби безпеки можуть (прямо чи опосередковано) впливати на незалежну журналістику. Проблема посилюється відсутністю ефективних механізмів захисту прав журналістів та неадекватною реакцією з боку влади.
Онлайн-платформа новин РБК-Україна повідомила про випадки перешкоджання та спроби дискредитації після публікації статті про фінансові схеми активіста Назарія Гусакова, пов'язані з гральними компаніями. Анонімні Telegram-канали та сумнівні веб-сайти почали поширювати неправдиву інформацію, намагаючись пов'язати редакційну колегію з особами, причетними до цієї статті. Медіаорганізація подала заяву до поліції щодо перешкоджання журналістській роботі.
Задокументовано інцидент незаконного затримання журналіста hromadske у Києві. Поліція затримала Максима Коцюбинського після виявлення ймовірного незадекларованого майна, що належить міністру юстиції Ользі Стефанішиній. Його тримали кілька годин без складання офіційного протоколу, було проведено обшук та докладено зусиль для отримання доступу до його телефону. Адвокат зазначив, що дії поліції не мали юридичного обґрунтування та порушували закони про захист журналістів.
У Кропивницькому повідомили про спробу цензури. Редакторка ЗМІ «Гречка» Анастасія Дзюбак згадала про спробу посадовця Кіровоградської обласної військової адміністрації змусити видалити імена ветеранів зі звіту про видачу житлових сертифікатів. Вся інформація вже була публічною та була розкрита під час офіційного заходу. Адвокати ІМІ підтвердили, що ця інформація доступна, а запит посадовця є безпідставною цензурою.
Також спостерігалися випадки обмеженого доступу до інформації.
У Тернополі співробітники «20 хвилин» змогли ознайомитися з генеральним планом Тернополя лише після подання скарги до Омбудсмена, проте міська рада заборонила його фотографування без будь-яких законних підстав. Журналіст звернувся до поліції та подав скаргу щодо обмеження доступу до публічної інформації.
Києво-Печерська лавра намагалася приховати інформацію. Вона відмовилася надати «Детектору медіа» деталі про нового прессекретаря, назвавши їх «непублічними», попри те, що установа фінансується з державного бюджету.
Кам'янець-Подільська міська рада відреагувала лише після подання скарги. Журналістка Марія Турчина з ZHAR.INFO отримала відповідь на свій інформаційний запит щодо закордонних відряджень депутатів лише після втручання Омбудсмена. Міська рада намагалася уникнути відповіді, вимагаючи посвідчення особи, що є незаконним. Редакція оскаржує дії посадовців як порушення права на доступ до інформації.
Три журналістки зіткнулися з онлайн-переслідуваннями через свою професійну роботу.
Журналістка ZN.ua Інна Ведернікова повідомила, що вона та її родина стали мішенню кампанії з очорнення через анонімні Telegram-канали. Вона підозрює, що тиск може бути організований урядовцями, незадоволеними критичними статтями видання. Кампанія включає понад 30 негативних згадок протягом кількох днів.
Хмельницькі журналістки Катерина Вовк з «Лінзи» та Олена Береза з ZHAR.INFO, які висвітлювали демонстрації у Хмельницькому на підтримку НАБУ та САП, зазнали SMS-обстрілу.
Катерина Вовк зазнала масштабної SMS-атаки та спроб зламати її обліковий запис у Telegram. Атака тривала п'ять годин і була спрямована на номер, який вона використовувала для зв'язку з правоохоронними органами, що свідчить про можливий зв'язок між її роботою та тиском.
Журналістка Олена Береза зіткнулася з аналогічною цифровою атакою після публікації статті про порушення правил будівництва та висвітлення протестів на підтримку незалежності НАБУ. Протягом кількох годин вона отримала сотні повідомлень із закликом змінити паролі та увійти в систему. Вона пояснює це тиском, пов’язаним з її професійною діяльністю.
Крім того, задокументовано випадок правового тиску на черкаське ЗМІ «18000». Журналістку видання Ірину Малюкову викликали на допит, а також вимагали редакційні документи після розслідування щодо судді, опублікованого понад рік тому. Суддя повідомила про це до поліції, яка порушила кримінальну справу за «втручання в діяльність судді». Редакція розглядає це як форму переслідування та тиску на журналістів за викриття корупції.
Більш детальна інформація щодо повного моніторингу доступна за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, у травні в Україні було задокументовано 10 випадків порушень свободи слова. Чотири з них пов'язані з російською агресією.
Інститут свободи слова журналістів
Источник: www.ukrinform.ua
