Фото: asmund.com.ua
Поки він перебуває під слідством, віце-прем'єр-міністр і міністр національної єдності Олексій Чернишов продовжує виконувати свої службові обов'язки. Вищий антикорупційний суд вирішив не звільняти цю шановну особу з посади, незважаючи на підозри у неправомірних діях та незаконній вигоді, отриманій від попередньої роботи. Однак важливо зазначити, що підозра не є звинуваченням. Гарантія належної поведінки з боку особи, яка перебуває під слідством, забезпечується заставою у розмірі 120 мільйонів гривень, яку сам Чернишов назвав «надмірною» у заявах для преси, висловлюючи стурбованість обмеженим доступом до своїх фінансових рахунків.
Тим не менш, у цій справі беруть участь доброзичливі особи, і депозит було забезпечено; більше деталей про цих благодійників буде надано нижче. Яка мета цієї значної суми, де вона знаходиться і що з нею може статися? Ці питання будуть розглянуті в наступному розділі «Коротко про» .
1. Чому встановлюється застава?
Застава не призначена як покарання; вона радше служить запобіжним заходом, визначеним слідчим суддею. Надаючи фінансову гарантію, підозрюваний, обвинувачений або підсудний гарантує виконання покладених на них зобов'язань: своєчасна явка за викликом слідчого, утримання від поїздок за межі міста, області чи країни без згоди слідчого та незв'язок з особами, пов'язаними з кримінальною справою.
Застава зазвичай встановлюється за правопорушення, які не пов'язані з насильством, злочинами, пов'язаними з наркотиками, або загрозами національній обороні та суверенітету. Європейський підхід полягає в тому, щоб з особами, які не становлять загрози громадській безпеці, ефективніше справлялися шляхом самозвільнення, а не ув'язнення за рахунок держави. Як правило, застава позиціонується як альтернатива триманню під вартою в слідчому ізоляторі: якщо хтось вирішить внести заставу, він може уникнути ув'язнення; якщо ні, він залишається ув'язненим. Однак вона також може функціонувати самостійно як запобіжний захід, як показано в ситуації з Чернишовим. Такі випадки є відносно рідкісними у значних справах про корупцію.
2. Які наслідки порушення умов?
Абсолютні гарантії, як відомо, недосяжні. Слідчий може ухилитися від правоохоронних органів, як це сталося з покійним Петром Мельником, колишнім ректором Податкової академії, який втік за кордон, перебуваючи під домашнім арештом, знявши свій електронний пристрій спостереження. Поки він перебував у розшуку, суд обрав йому тримання під вартою, але також призначив заставу у розмірі 23 мільйонів гривень. Обґрунтування: якщо втікача затримають і він знову спробує втекти, принаймні держава зберігає його кошти. Якщо умови застави порушуються, закладені гроші конфіскуються.
Запобіжний захід застосовується протягом 60 днів, після чого його можна продовжити, скасувати або змінити. Слідчий може звернутися до суду з клопотанням про зменшення розміру застави, тоді як прокурор може клопотати про її збільшення або перехід до суворішого запобіжного заходу, якщо порушуються умови застави. Це може статися, якщо підозрюваний намагається вплинути на свідків або ігнорує виклики від НАБУ чи поліції.
3. Чому сторонні особи можуть вносити заставу?
Кримінально-процесуальний кодекс дозволяє внесення застави не лише підозрюваним, а й членами його родини, друзями або іншими поручителями, включаючи фізичних та юридичних осіб. Це положення визнає, що особа, щодо якої обрано запобіжний захід, могла мати заморожені рахунки або що її родичі могли бути змушені ліквідувати активи. У таких ситуаціях поручителі ризикують власними коштами, які також підлягають конфіскації у разі порушення умов застави.
Державним або муніципальним підприємствам, а також фізичним особам, які мають частки в таких організаціях, заборонено виступати поручителями.
У випадку Чернишова, його дружина пообіцяла 10 мільйонів, Дарія Бедя, директор з маркетингу девелоперської групи DIM, внесла 44 мільйони, а ТОВ «Форавтотор» надало 66 мільйонів.
Заставу за Олексія Чернишова внесла його дружина та сторонні особи. Фото: Public News/Алексій Арунян
4. Чи перевіряються джерела коштів на заставу на справжність?
У деяких аспектах і так, і ні. Наразі в Україні немає законодавства, яке зобов'язує правоохоронні чи фінансові органи розслідувати походження коштів, внесених під заставу. Спроба законодавців у 2020 році запровадити таку вимогу була невдалою, і пропозицію було відкликано.
Теоретично, як застава можуть бути використані незаконні доходи, отримані посадовцем до затримання, або «відкати» від незаконних операцій. Однак це несе ризик: якщо сума застави суттєво відрізняється від декларації про доходи посадовця або законного заробітку підприємця, джерело коштів може бути перевірено. Якщо буде визнано незаконним, кошти будуть конфісковані, а підозрюваному буде застосовано інший запобіжний захід.
Отже, для надання депозиту юридичного вигляду може бути використана схема «застави за друга». Простіше кажучи, клієнти чиновника, який веде легальний бізнес, можуть надати кошти як заставу, тоді як чиновник відшкодовуватиме їм кошти з незаконно зароблених коштів.
У повідомленнях зазначалося, що 10 мільйонів гривень від дружини Чернишова зазначені в декларації міністра. Однак є питання щодо інших внесків. Максим Кріппа, інвестор девелоперської групи DIM, закликав до офіційного розслідування гарантії Дарії Беді. Тим часом керівник ТОВ «Форавтотор» заявив журналістам «Схем», що «вперше чує про кошти міністра».
5. Як визначається сума застави?
Це викликає ще одне цікаве питання. Стаття 182 Кримінально-процесуального кодексу визначає конкретні критерії, пов’язані з прожитковим мінімумом для осіб працездатного віку. Виходячи з пред’явлених Чернишову звинувачень, розмір застави має становити від 80 до 300 тисяч гривень: від 242 240 до 908 400 гривень. Тож звідки взялася цифра понад 120 мільйонів?
Той самий кодекс дозволяє суду перевищувати встановлені ліміти за виняткових обставин. Однак, конкретика таких випадків не деталізується; натомість наведено ширші критерії:
- обставини, що супроводжують кримінальне правопорушення,
- фінансове та сімейне становище підозрюваного,
- інша особиста інформація,
- ризики (
Источник: kp.ua
