Фото: Getty Images
3 вересня Китай планує провести пишний військовий парад на честь завершення Другої світової війни та капітуляції Японії. Очікується, що в ньому візьмуть участь приблизно 20 лідерів з різних країн, включаючи президента Росії Володимира Путіна та лідера Північної Кореї Кім Чен Ина. Протягом останніх років спостерігається помітне зростання участі Пекіна у світовій геополітиці, що дозволило йому зайняти чільне місце на світовій арені.
Як Китай досяг цього, які стратегії використовують його лідери, і яких майбутніх дій можна очікувати від Пекіна щодо війни в Україні та світової політики загалом? Ці питання журналіст Коротько поставив Віталію Голоду, експерту Української асоціації китаєзнавців та молодшому науковому співробітнику Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України .
Китай не є універсальним архітектором світового порядку
– Яка мета цього параду, і яке послання Китай прагне донести до світу?
Синолог Віта Голод. Фото: sinologist.com.ua
– Це перший захід такого роду, організований КНР за десятиліття; останній відбувся у 2015 році з нагоди 70-ї річниці капітуляції Японії. Для Сі Цзіньпіна парад має кілька символічних значень. Перш за все, він служить засобом політичної легітимізації та спробою відновити історичну пам'ять у спосіб, вигідний для Комуністичної партії Китаю (КПК). Хоча фактична перемога над японськими імперіалістами була здобута тодішнім правлячим Гоміньданом за суттєвої підтримки Сполучених Штатів, саме КПК претендує на цю історичну спадщину, підкреслюючи власне значення.
Парад, безсумнівно, також несе військову символіку. Він має на меті продемонструвати останні досягнення Китаю у військових технологіях. Очікується, що на заході будуть представлені такі технологічні інновації, як гіперзвукові ракети та підводні дрони, літаки раннього радіолокаційного виявлення KJ-600, розроблені для авіаносців, та нові крилаті ракети, оснащені гіперзвуковими боєголовками. Такі виставки мають на меті проілюструвати технологічний прогрес КНР та його готовність конкурувати з провідними світовими державами у сфері військових інновацій. Примітно, що Китай наразі посідає четверте місце за світовим експортом зброї (після США, Росії та Франції), займаючи приблизно 5,2% світового ринку.
Щодо військової потужності, важливо підкреслити, що Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) не брала участі в жодних реальних бойових діях з 1979 року, під час прикордонного конфлікту з В'єтнамом. Таким чином, оперативні можливості китайської армії залишаються значною мірою невідомими.
Загалом, парад також має стратегічний вимір: Китай стверджує себе як глобального військово-політичного актора у відповідь на передбачувані зовнішні загрози, головним чином з боку Сполучених Штатів. Крім того, в Китаї спостерігається помітний сплеск націоналізму, тому парад матиме, перш за все, патріотичне значення для внутрішньої аудиторії.
– Яку роль ця країна зараз відіграє у світі з точки зору впливу?
– Китай наразі є важливим політичним та економічним гравцем на світовій арені: він постійно входить до Ради Безпеки ООН, є членом Світової організації торгівлі (СОТ) та бере участь у діяльності різних інших провідних міжнародних організацій. Більшість критичних подій у міжнародних відносинах відбуваються за участі Китаю в тій чи іншій якості. У сучасному світі Китай можна розглядати як головного глобаліста. Хоча він переважно позиціонує себе як регіонального лідера через такі ініціативи, як «Пояс і шлях» та ідея «спільної долі людства», він фактично виступає лідером для численних країн Глобального Півдня.
З моєї точки зору, Китай не слід сприймати як універсального архітектора світового порядку, а радше як вибіркового впливового фактора: ефективного в сферах, де економічні результати мають перевагу над політичними цінностями, — таких як торгівля, інфраструктура та цифрова взаємодія, — але значно слабшого в питаннях, що стосуються плюралізму, прав людини та свобод.
На щастя, мудрі люди відмовилися відпускати Трампа на парад у Пекіні.
– У параді в Пекіні візьмуть участь Путін та Кім Чен Ин, а окрім прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо та президента Сербії Александара Вучича, не очікується присутності жодних західних лідерів. Чи означає це колективний непокору США та західному світу?
– Я б не назвав це так. На параді будуть присутні численні азійські лідери, зокрема представники АСЕАН (Асоціації держав Південно-Східної Азії) та країн Центральної Азії. Важливо зазначити, що безпосередньо перед цим Китай приймає саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у Тяньцзіні, і більшість учасників просто переїдуть до Пекіна 3 вересня. Відповідно, я не сприймаю це як навмисний акт непокори.
Цікаво, що запрошення також були направлені президенту США Дональду Трампу. Однак, на щастя, мудра порада відмовила його від цієї ідеї. Західні лідери все одно не відвідали б захід через участь Путіна, і китайська дипломатія повністю це усвідомлює. Таким чином, відсутність лідерів так званого демократичного світу цілком очікувана.
– Що має на увазі ця відсутність?
– Пекін розвиває мережу партнерів, які або мають прямий інтерес до китайських інвестицій, або поділяють антизахідні настрої та розглядають КНР як стратегічного союзника. Китай активно створює власну сферу політичного впливу, значною мірою незалежну від Заходу.
В останні роки в країні спостерігається сплеск націоналізму. Фото: pexels.com
Російсько-китайське зближення становить реальну загрозу для України
– Сі Цзіньпін зазначив, що Китай і Росія повинні спільно захищати свої інтереси в галузі безпеки та розвитку, щоб створити більш «справедливий» міжнародний порядок. Які наслідки це має?
– Сі Цзіньпін не запровадив жодних нових концепцій. Це відображає ту саму антизахідну риторику, яка роками характеризувала ідеологічну позицію Китаю: виступає за багатополярний міжнародний порядок і виступає проти домінування Сполучених Штатів, які Пекін відкрито називає «гегемоном».
Для України, як і для Європи, справжня загроза полягає в російсько-китайському союзі. Пекін прагне представити його як позиціонування Китаю
Источник: kp.ua
