Унікальний артефакт Петра Могили, плащаниця XVII століття та колекційні писанки 05.04.2025 09:00 Укрінформ У Києві відкрилася знакова виставка «Дерево життя: Великодній символ єдності».
У великому залі першого поверху Національного музею декоративно-прикладного мистецтва України вперше за понад три роки через триваючий російсько-український конфлікт відбулося урочисте відкриття масштабної виставки «Дерево життя: Великодній символ єдності». Протягом цього періоду музей демонстрував численні проекти, але саме ця виставка вирізняється як найповніша, в ній беруть участь багато співавторів та демонструються рідкісні експонати зі своєї колекції: антимінс митрополита Петра Могили (1596-1647) та плащаниця – ікона на полотні, якій понад 220 років – із церкви Сорока святителів у Конотопі, пов’язана з родом с. Гетьман Іван Самойлович (1630-1690).
Старовинний символ дерева життя в українській культурі дозволив інтегрувати в експозиційний простір писанки, витинанки, розпис, вишивку, гончарство. Цей символ викликає відчуття зв’язку між поколіннями з давніх часів і безперервності значень, що проходять через віки.
Співкураторами виставки є Ксенія Башуцька, Анна Гудімова та Олена Брайченко, а керівником проекту є Людмила Строкова – генеральний директор НМСУ.
Укрінформ побував на відкритті виставки «Дерево життя: Великодній символ єдності» та розповідав про експонати, які зміцнюють віру у торжество світла.
ГЕНЕТИЧНА ПАМ’ЯТЬ УКРАЇНЦІВ: У МИСТЕЦТВІ ВІД ДАВНИНИ ДО СУЧАСНОСТІ
«Дерево життя — образ, який часто з’являється на різноманітних виставках, інтерпретований у різних варіантах, у тому числі й на рушниках. Але він захоплює своєю адаптивністю, елегантністю та багатогранністю», — зауважує співкуратор проекту Анна Гудімова.
Співкуратор виставки Анна Гудімова
Експозиція починається з епохи палеоліту – найдавнішої фази людського суспільства; розповідь про Мізинську стоянку на Сіверщині (Чернігівщина), яка здобула популярність завдяки мистецьким творам, виявленим тут понад століття тому. Одним із відомих артефактів є браслет із бивня, прикрашений складним візерунком. Таке історичне занурення може когось здивувати, але саме з таких глибин формувалася українська культура.
«Це — диво, генетична пам’ять», — зазначає керівник проекту «Дерево життя: Великодній символ єднання», генеральний директор Національного музею декоративно-прикладного мистецтва України Людмила Строкова. Вона наголошує, що основна мета виставки – через мистецькі трансформації проілюструвати символ дерева життя, що відображає історію українського народу від сивої давнини до сучасності та майбутнього.
Мистецтвознавець Діана Клочко та генеральний директор Національного музею декоративно-прикладного мистецтва України Людмила Строкова
Дерево життя є одним з найбільш визнаних архетипів у візуальній культурі, символізуючи зв’язок між трьома царствами – підземним світом, землею та небом, а також зв’язок між минулим, сьогоденням і майбутнім. У нашій традиції ці значення збереглися й продовжують процвітати в декоративному мистецтві, ритуалах і сучасному мистецтві.
«У повсякденному житті люди рідко споглядають ті художні символи, образи та смисли, закладені у святкових ритуалах, які вони усвідомлюють і які багато хто спостерігає, — зауважує Людмила Строкова. Таким чином, артефакти виставки заохочуватимуть відвідувачів розглядати орнаментовані порохівниці, скрині, кахлі, форми для пряників і паски як витвори мистецтва, а також розшифровувати культурні повідомлення, закладені в об’єктах чи елементах, пов’язаних із поклонінням.
Порохові склади 17-19 ст., крайній зліва – 1731 р.
Український гончарний посуд – кахлі
Форми для пряників
Виставка прослідковує структуру дерева: коріння – стовбур – крона. У початковій частині демонструються артефакти із символами давнього походження: меандри, солярні знаки та архаїчні візерунки.
Источник: www.ukrinform.ua
