«Креативні та ефективні методи стимулювання використання та розвитку української мови». Частина перша
Любов Базів 15.06.2025 09:15 Укрінформ Заохочення використання української мови: україномовний контент для ШІ, збільшення книговидання, покращення культурної освіти
10 червня Національне інформаційне агентство «Укрінформ» організувало круглий стіл на тему «Креативні та ефективні методи стимулювання використання та розвитку української мови», у якому взяли участь понад двадцять доповідачів, серед яких відомі представники культури, освіти, науки та громадянського суспільства.
Під час круглого столу в Укрінформі освітяни, автори та мовні захисники обмінялися ідеями щодо сприяння використанню та розвитку української мови.
Цей захід був частиною інформаційної платформи, спрямованої на комунікацію з широкою аудиторією під час війни, що триває. Стратегічною метою є популяризація української культури та пропонування чітких інтерпретацій важливих сучасних питань. Необхідність проведення цього круглого столу виникла, оскільки експерти спостерігали зниження прогресу в покращенні використання української мови як у публічному, так і в приватному житті, тенденції, яка набрала обертів після Революції Гідності (2014), прийняття Закону про мову (2019) та початку російської агресії (2022).
Початковий підсумок круглого столу включає виступи: Володимира Бугрова, ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка; професора Сергія Стіренка, проректора з наукової роботи Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського, доктора технічних наук; Марини Гримич, письменниці, доктора історичних наук, кандидата філологічних наук, директора видавництва «Дуліби»; Остапа Українця, письменника, перекладача, літературного критика та співзасновника YouTube-каналу «Ваш підпільний гуманіст»; Анастасії Розлуцької, керівника волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови» та онлайн-проекту вивчення української мови «E-мова»; та Тараса Шамайди, громадського діяча та мовного експерта, співкоординатора руху «Простір свободи».
Володимир Бугров, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка
БУГРОВ: МОЄ РІШЕННЯ ПРОСТЕ – НАМ ПОТРІБНО ЗБІЛЬШИТИ ВИДАННЯ КНИГ
Володимир Бугров, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
– Три роки тому стан української мови був значно кращим, але сьогодні він погіршується, що очевидно. Коли проходиш повз магазини, автобусні зупинки чи просто йдеш вулицею, помічаєш, що у щоденних розмовах люди (особливо молодь) все частіше використовують російську. Що з цим можна зробити – чесно зізнаюся – я не впевнений. Навіть в Інституті філології, де я викладаю майбутніх магістрів, розмовляють українською, але під час перерв часто спілкуються російською. Я питаю: «Чому?» Вони відповідають: «Так зручніше». Однак логічного пояснення цій зручності немає. Тому моє рішення просте – треба збільшити кількість книжкових видань, бажано у двомовних форматах: кримськотатарська – українська, англійська – українська. Наприклад, у галузі, яку я викладаю, а саме у філософії, є проблема з термінологією. Перший том тритомного «Російсько-українського словника наукової термінології» вийшов у 1994 році, а у філософії такі терміни, як «розум» та «міркування», українською мовою перекладаються одним словом «розум», що є абсолютно неадекватним. Як наслідок, ми були змушені надавати визначення мовою оригіналу в дужках протягом тривалого періоду. Для викладача практичної філософії це є суттєвою проблемою. Тому нам зараз бракує словників. Ми повинні максимізувати їх публікацію, а також посилити просування української літератури в усьому світі. Наприклад, у лютому мені випала нагода відвідати два міста Туреччини, Анкару та Стамбул (я відвідав шість університетів – чотири державні установи та три дослідницькі). У Стамбульському університеті, на факультеті гуманітарних наук, є полиця, присвячена українській літературі, поряд з подарунком Генерального консульства Російської Федерації, на якій помітно представлений «Бабин Яр» Анатолія Кузнецова (я припускаю, що ви знаєте про характер книги), а потім твори Захара Прилєпіна та інших. Єдиним елементом, який здавався недоречним, був Сахаров. Поки я не відкрив книги, це виявилося нове видання серії «Життя живих», де Сахарова називають «відступником» тощо.
Наш університет постійно привозить із собою українські книги, і тепер кожен студент, який бере участь у програмах академічної мобільності, отримує книгу у своєму багажі – щоб привезти та подарувати. Нещодавно 20 осіб поїхали до Вроцлава, і бібліотеці було подаровано 20 книг. Однак це має бути системний підхід; нам потрібно визначити, що насправді представляє українську літературу та культуру, і співпрацювати з урядовими структурами, Українським інститутом (при Міністерстві закордонних справ України) та Українським інститутом книги (при Міністерстві культури та інформаційної політики України), щоб зайняти не просто проактивну, а рішучу позицію з цього питання. Якщо ми не постачатимемо туди книги, це зробить російське консульство, як це було у Стамбулі.
Марина Гримич на екрані
МИ ЗНАЄМО, ЯК ЦІКАВО ПИСАТИ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ, АЛЕ НАМ ЩЕ НЕ МАЄ ОСВІТИТИ ПИСАТИ ДЛЯ ГЛОБАЛЬНОЇ АУДИТОРІЇ
Марина Гримич, письменниця, доктор історичних наук, кандидат філологічних наук, директор видавництва «Дуліби», член Спілки письменників України, член ПЕН-клубу:
– У назві цього круглого столу мене особливо зацікавили терміни «креативний» та «ефективний».
Источник: www.ukrinform.ua
