Христина Соловій живе у Києві з 2015 року. За цей час вона змінила три квартири і зараз оселилася у власній оселі поблизу Голосіївського парку.
У рубриці «Про Київ» співачка розповіла, чому столиця нагадує їй імпозантного чоловіка та за що вона так любить бар «Алхімік».
Які ваші улюблені заклади та бари в столиці?
Я обожнюю Київ за особливу атмосферу ресторанів і закладів. Мені здається, українська столиця дуже просунулася в цьому за останні роки. Попри війну, обстріли та всі супутні труднощі, український бізнес тримає сервіс на високому рівні. А ще — теплоту і людяність. Я обожнюю київські заклади саме за це.
Щодо моїх улюблених місць, то я тут традиційна. Давно і щиро люблю «Пантагрюель» на Золотих, хоча й буваю там не так часто, як хотілося б. Загалом я перетворююся на домашню дівчинку, тож ресторани дещо відійшли на другий план.
Улюблений бар — «Алхімік» на Шота Руставелі. Саме з нього почався мій бурхливий київський період, і досі я там частенько буваю. Це моє місце для зустрічей з друзями.
— Уявіть, що в Київ вперше їдуть ваші знайомі. У які місця, на які вулиці ви б їх повели, щоб показати справжній дух міста?
Звісно, це традиційна туристична програма: Андріївський узвіз, майже весь Поділ, Володимирська гірка. Можливо, Замкова гора для містиків та екстремалів. Мені подобаються легенди цього місця та особливий краєвид на Поділ і Воздвиженку. Далі — прогулянка Алеєю художників. І назад до Золотих воріт на фунікулері.
Але все залежить від того, з якими друзями я гуляю. Деяких треба одразу вести в «Алхімік» (посміхається).
— Назвіть улюблені місця та способи відпочинку в Києві.
Так склалося, що я не дуже часто гуляю столицею, хоча це вже моє місто, я з ним зжилася. Коли з’являється бажання подихати його духом і повірити в його магію — перш за все йду до Дніпра. Велика вода багато в чому диктує характер Києва. Тому для мене Русанівська набережна досі є улюбленим місцем. А ще я люблю кінотеатр «Жовтень» за його особливість. Тому у дні прогулянок я намагаюся додати один сеанс хорошого кіно там. А потім – рандомні подільські бари. Випадково вишукувати справжні перлини барної та міської культури — це я люблю.
— Я люблю Київ, тому що, і не люблю Київ, тому що…
Ось тут просто і важко одночасно. Я люблю Київ за його простори і за те, що він завжди має де мене сховати.
Я не люблю Київ за його простори, бо завжди всюди запізнююся.
— Якби столиця була людиною, то якою?
Я уявляю Київ імпозантним чоловіком, який має у своєму арсеналі безмежну кількість цікавих історій. Він у хорошому костюмі й з дорогим парфумом. Але в його історії, безумовно, траплялося всяке.
Він точно з хорошої родини, блискуче освічений і з добрим почуттям гумору. Трохи сивуватий, але йому це пасує, як патина дорогим металам. Він би точно був із тих простих і комфортних людей, про геніальність і заслуги яких не одразу дізнаєшся.
Джерело: nashkiev.ua