Таку думку висловив народний обранець, заступник голови фракції «Слуга народу» Максим Ткаченко у своїй колонці для Укрінформу.
«Оновлені домовленості з МВФ передбачають підготовку до поступового переходу до тарифів на газ та електроенергію, які покриватимуть видатки енергетичного сектору. Підвищення може розпочатися з 2027 року, але перед цим держава повинна оцінити чинну систему субсидій і створити більш ефективну адресну підтримку для вразливих родин», – зауважив він.
За словами народного депутата, необхідність фінансування енергетичної галузі є зрозумілою, проте перехід до економічно виправданих тарифів має бути синхронізований зі збільшенням доходів населення.
«Економічна логіка зрозуміла: пошкоджена енергетика потребує коштів на ремонт, створення резервів та відновлення. Абсурд виникає там, де економічно виправданою вважається лише вартість ресурсу, але не дохід людини, яка повинна цей ресурс оплачувати», – наголосив Ткаченко.
Він підкреслив, що у 2026 році мінімальна заробітна плата в Україні становить 8 647 грн, або приблизно 173 євро, що втричі з половиною менше, ніж найнижча мінімальна зарплата в Європейському Союзі — 620 євро у Болгарії. Мінімальна пенсія, за його словами, становить 2 595 грн, а чверть пенсіонерів отримують менше ніж 4 тис. грн щомісяця.
Депутат також навів дані Світового банку, згідно з якими у 2025 році за національною межею бідності перебували 41,6% населення проти 37% роком раніше, а в першому кварталі 2026 року реальний ВВП скоротився на 0,6% у річному вимірі.
На думку Ткаченка, перехід до ринкових цін без відповідного зростання доходів населення може спричинити серйозні соціальні наслідки.
«Тому перехід до ринкових цін без відповідного зростання доходів загрожує не оздоровленням енергетичного сектору, а комунальним апокаліпсисом. Якщо тариф покриває економічні витрати підприємства, але вилучає критичну частину сімейного бюджету, він може бути бездоганно обґрунтованим у бухгалтерській звітності — й абсолютно непідйомним у реальному житті», – заявив він.
Ткаченко також наголосив, що не можна «підтягувати платіжки до європейського рівня, залишаючи зарплати, пенсії та соціальні виплати далеко позаду».
«Інакше в сухому залишку реформи, яку виношують під підвищеним тиском МВФ, матимемо лише вбивчий абсурд і реальний фінансовий крах домогосподарств», – підсумував депутат.
Ткаченко також зауважив, що для внутрішньо переміщених осіб здорожчання комунальних послуг може мати особливо тяжкі наслідки, тому окремий механізм їхнього захисту має бути запроваджений ще до початку тарифної реформи.
Він підкреслив, що переселенці, на відміну від більшості родин, сплачують не лише комунальні послуги, а й оренду житла, яке часто є старим, неутепленим та енергетично неефективним.
Ткаченко навів оцінки Міжнародної організації міграції, згідно з якими 59% родин ВПО вже обмежують користування комунальними послугами, 75% повністю або частково витрачають заощадження, а 17% мають борги за оренду.
«Отже, переселенці входять у тарифну реформу не з фінансовою подушкою, а з уже затягнутим на шиї борговим зашморгом», – зазначив він.
На думку депутата, підвищення тарифів може призвести не лише до скорочення споживання, а й до втрати орендованого житла.
Він наголосив, що необхідно запровадити окремий тарифний механізм захисту для ВПО.
«Потрібен окремий тарифний запобіжник для ВПО: автоматичний доступ до субсидії за фактичним місцем проживання, врахування сукупних витрат на оренду й комунальні послуги, а також гарантована підтримка мешканців місць тимчасового проживання та соціального житла», – заявив Ткаченко.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні з початку року відкрито понад 108 тисяч нових проваджень за борги за комунальні послуги, 43% з них – за послуги з теплопостачання.
Источник: www.vesti-ua.net