Попит на нерухомість в Україні відчутно зменшився, ринок переживає спад.

Протягом першого кварталу 2026 року спостерігалося помітне уповільнення попиту на житлову нерухомість в Україні. Це стало наслідком російських атак на об’єкти енергетичної інфраструктури та зростання вартості нерухомості. Водночас будівельні компанії активізували запуск нових проєктів, хоча здебільшого продовжують фінансувати їх власними коштами. Така інформація міститься у звіті Національного банку України щодо фінансової стабільності.

Попит знизився після періоду активності

Після відновлення активності наприкінці 2025 року, в першому кварталі 2026-го ринок житла зазнав спаду: кількість угод купівлі-продажу значно зменшилася.

Національний банк пояснює це наслідками російських атак на енергетичну інфраструктуру, перебоями з постачанням електроенергії та тепла, руйнуванням критично важливих об’єктів, а також зростанням цін на житло після ослаблення національної валюти.

«Перший квартал приніс дві протилежні тенденції. З одного боку, спостерігалося значне сповільнення попиту на житло, що ми пов’язуємо з продовженням енергетичного терору з боку Росії та руйнуванням інфраструктурних об’єктів. З іншого боку, тривале зростання активності на ринку нерухомості протягом 2025–2026 років вже позначилося через активізацію будівельних робіт», — зазначила Первін Дадашова, директорка Департаменту фінансової стабільності НБУ.

Незважаючи на квартальне зниження, загалом за останні чотири квартали кількість угод купівлі-продажу житла перевищила показники попереднього року на 11%.

Найбільш активно житло придбають у Києві, Київській, Львівській, Дніпропетровській та Харківській областях, на які припадає майже половина всіх транзакцій.

Водночас інвестиційний попит у більшості регіонів залишається невисоким через значні безпекові ризики.

Пропозиція зростає, попри слабкий попит

Будівельний сектор, навпаки, демонструє ознаки пожвавлення.

У другій половині 2025 року площа новобудов, будівництво яких розпочалося, зросла приблизно в 1,5 раза порівняно з попереднім роком. У столиці цей показник збільшився більш ніж удвічі.

Крім того, компанія «Київміськбуд», отримавши 2,56 млрд грн з міського бюджету, відновила завершення будівництва шести житлових комплексів у Києві.

Водночас девелопери переважно працюють за рахунок власних коштів. Банки, як зазначають у НБУ, поки що неохоче надають кредити на будівництво через високі ризики та недосконалі механізми контролю за використанням коштів.

Ціни продовжують зростати

Після короткої паузи, ринок житла знову демонструє зростання цін.

Основними причинами стали девальвація національної валюти, яка автоматично призвела до підвищення цін у гривневому еквіваленті, та зростання собівартості будівництва. Зокрема, у НБУ відзначають різке збільшення витрат через подорожчання пального.

Ринок реагує нерівномірно: на первинному ринку ціни зростали приблизно пропорційно до темпів девальвації, тоді як на вторинному — швидше, орієнтовно на 5–10 відсоткових пунктів. Найсуттєвіше зростання цін зафіксовано у західних регіонах.

Динаміка цін в оголошеннях загалом відповідає фактичним угодам, а регіональні відмінності залишаються незначними.

Окремо регулятор відзначає оновлення підходів до оцінки ринку: у травні 2026 року Державна служба статистики оновила методологію індексів цін на житлову нерухомість, наближаючи її до європейських стандартів. Нові індекси охоплюють всю територію України та включають як квартири, так і індивідуальні будинки, а частина даних формується на основі онлайн-оголошень.

У НБУ зазначають, що порівнюють ці індекси з фактичними угодами. Раніше між ними фіксувалися розбіжності через різну структуру об’єктів, однак у першому кварталі 2026 року ці відхилення були мінімальними.

Незважаючи на зростання цін, житло залишається відносно доступним у довгостроковій історичній перспективі. Це підтверджують показники співвідношення «ціна до доходу» та «ціна до оренди», які залишаються нижчими за середні багаторічні рівні.

«Придбання нерухомості залишається історично привабливим. Співвідношення ціни до орендної ставки, а також ціни до доходу перебуває на історично низьких рівнях. Передумови для пожвавлення ринку та нарощення його активності зберігаються», — наголосила Первін Дадашова.

Іпотечне кредитування залишається вузьким місцем ринку

Національний банк підкреслює: без відповідних реформ іпотечний ринок не зможе стати рушійною силою розвитку житлового сектору.

Серед ключових кроків — запровадження ескроу-рахунків, формування фонду гарантування будівництва, посилення контролю за використанням коштів у проєктах та розширення доступу банків до фінансування як населення, так і забудовників.

Наразі іпотека залишається обмеженою державними програмами, а ринкове кредитування практично не функціонує.

Регулятор наголошує, що реалізація Стратегії розвитку іпотечного кредитування є надзвичайно важливою, оскільки зі зменшенням воєнних ризиків попит на житло може суттєво зрости, і ринок має бути готовим його задовольнити.

Читають зараз: Дрони атакували хімзавод “Азот” у Новомосковську: на об’єкті сталася сильна пожежа.