Медичні працівники стурбовані дефіцитом життєво необхідних медикаментів

У столиці лікарі висловлюють серйозне занепокоєння через відсутність антирабічного імуноглобуліну. Це становить значний ризик, враховуючи часті випадки сказу серед тварин та укуси від диких або нещеплених тварин.

Медичні працівники підтверджують наявність дефіциту імуноглобуліну проти сказу в місті. Станом на перше травня, цей препарат доступний лише в трьох із чотирьох визначених медичних закладів столиці, де його вводять.

Фахівці наголошують, що з підвищенням температури повітря люди частіше відправляються на природу або до лісу, що збільшує ймовірність бути вкушеним дикою чи хворою твариною.

Статистика звернень після укусів та лікування

Згідно з даними Київського міського центру контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ), за перші чотири місяці поточного року за медичною допомогою після укусів звернулися 1210 осіб. Торік за аналогічний період цей показник становив 1208. Щодо дітей, то цього року зафіксовано 192 звернення, порівняно з 205 минулого року.

Що стосується антирабічного лікування, то за чотири місяці поточного року воно було призначене 406 пацієнтам, тоді як минулого року — 336. Комбінований курс імунізації, який передбачає введення вакцини від сказу та імуноглобуліну, був проведений 30 пацієнтам (проти 29 осіб минулого року).

Різниця між вакциною проти сказу та імуноглобуліном

«Важливо усвідомлювати, що вакцина проти сказу та імуноглобулін — це різні засоби. Люди часто їх плутають. Щодо вакцини проти сказу, то в медичних установах Києва є в наявності 3023 дози. Антирабічний імуноглобулін представлений 30 флаконами у трьох медичних установах Києва. У разі зростання кількості серйозних укусів цього може бути недостатньо, особливо враховуючи весняно-літній період, коли часто трапляються випадки сказу, люди активно відпочивають на природі, і ймовірність укусів зростає», — коментує для ТСН.ua Наталія Гунченко, заступниця директора Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України.

Фахівчиня пояснює, у яких випадках пацієнту призначається імуноглобулін:

«Імуноглобулін застосовується при важких укусах, у поєднанні з вакциною проти сказу. Все залежить від виду тварини, яка вкусила, локалізації укусу та розміру рани. Рішення щодо використання імуноглобуліну приймають лікарі-травматологи та хірурги», — пояснює Наталія Гунченко.

Куди зник імуноглобулін: проблеми з державними поставками

Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України відповідає за розподіл імунобіологічних препаратів, включаючи вакцини проти сказу та імуноглобулін, отримані на державному рівні, серед медичних закладів Києва.

У ЦКПХ вказують на додаткову потребу столиці в антирабічному імуноглобуліні.

«Ми звернулися до МОЗ з цього питання, враховуючи статистику укусів та випадків сказу серед тварин у Києві за попередні періоди. Тому необхідно мати певний запас цього медичного засобу», — пояснює Наталія Гунченко.

Щодо вакцини від сказу, ситуація інша. Столичні травмпункти отримують її за рахунок державного бюджету або як гуманітарну допомогу, і вона наявна у достатній кількості в медичних установах.

Ситуація в регіонах та резерви

Фахівчиня зазначає, що мешканці інших регіонів нерідко звертаються за медичною допомогою до київських лікарень, де їм надається як первинна, так і, за потреби, спеціалізована медична допомога.

«Ми інформуємо наших колег з інших областей про необхідність забезпечення власних мешканців імуноглобуліном. Його кількість розподіляється між регіонами пропорційно до чисельності населення та з урахуванням кількості укусів у попередні періоди. Таким чином, проблема дефіциту зберігається, фактично так само, як і минулого року. Обсяг імуноглобуліну, що знаходиться в резерві Києва, є абсолютно недостатнім. Важливо зазначити, що це централізовані державні поставки, оскільки місто Київ не здійснює самостійні закупівлі. Використовується імуноглобулін, отриманий як гуманітарна допомога від міжнародних партнерів, а також придбаний за державні кошти. На даний момент препарату на складах немає — весь він розподілений між лікувальними установами», — пояснює Наталія Гунченко.

Вона підкреслює, що питання забезпечення антирабічним імуноглобуліном перебуває в компетенції Міністерства охорони здоров’я України.

За словами Наталії Гунченко, ситуація в Києві контролюється, і в разі виникнення серйозного випадку укусу, необхідна допомога буде надана.

Контроль випадків сказу у Києві

Фахівчиня наголошує, що всі випадки укусів людей у Києві реєструються. Водночас, випадки сказу серед тварин у столиці також трапляються.

«У нашому ЦКПХ реєструються всі укуси, а не випадки сказу — це різні поняття. У разі укусу твариною, людині надається відповідна медична допомога. Якщо ж у тварини, яка вкусила людину, підтверджено сказ, ми співпрацюємо з Держпродспоживслужбою, до складу якої входить ветеринарна служба: ветеринарні спеціалісти займаються твариною, а лікарі — лікуванням пацієнта», — підсумовує Наталія Гунченко.

До речі, за перший квартал 2026 року випадків сказу серед людей у Києві не виявлено, хоча випадки сказу тварин фіксувалися.

Читають зараз: Огляд здоров’я: що слід знати людям старше 40 років.