Оскільки пластикові відходи продовжують накопичуватися в навколишньому середовищі, мікропластики все більше присутні в питній воді та їжі. Дослідження показують, що вживання мікропластику людьми може призвести до пошкодження внутрішніх органів, зокрема нирок.
Цей висновок детально описано в дослідженні, опублікованому в журналі Communications Biology, як повідомляє The Cool Down.
Дослідники визначили мікропластик — крихітні пластикові частинки розміром менше 5 мм — як основні носії токсичної хімікати бензо[а]пірену (BaP) в організм людини. Хоча точний механізм його всмоктування залишається неясним, дослідження показали, що ця сполука в основному всмоктується через кишечник після потрапляння в травний тракт, створюючи значні ризики для здоров’я.
Експертне дослідження висвітлює бутильовану воду як значне джерело мікропластику, який може завдати шкоди слизовій оболонці кишечника та ниркам, викликаючи системне запалення.
Що робить мікропластик небезпечним?
Через мізерні розміри мікропластик практично неможливо повністю видалити з навколишнього середовища. Їх можна знайти в шлунках як людей, так і тварин, а також у повітрі, ґрунті, водопровідній воді, їжі та напоях. Вони також накопичуються в океанах, завдаючи серйозної шкоди кораловим рифам і морським екосистемам.
Оскільки мікропластик не є природним речовиною, живі організми не здатні його розщепити, що посилює кризу забруднення.
Як реагує промисловість бутильованої води?
Представник Міжнародної асоціації бутильованої води поставив під сумнів результати дослідження:
«Ця стаття заснована на дослідженні, яке свідчить про те, що мікрочастинки полістиролу містять бенз[а]пірен. Однак пляшки з водою не виготовляються з полістиролу».
Представник також зазначив, що в Сполучених Штатах Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів (FDA) встановило ліміт бензо[а]пірену в бутильованій воді на рівні 0,2 мкг/л, тоді як у дослідженні використовувалася концентрація 4 мкг/л, що в 20 разів перевищує стандарт.
Незважаючи на критику щодо методології дослідження, визнається, що пластикові пляшки для газованих напоїв або інших рідин можуть містити рівні мікропластику, які можна порівняти з тими, які містяться в пляшках для води. Це стає особливо небезпечним, коли такі пляшки піддаються нагріванню, наприклад, коли їх залишають у гарячому автомобілі.
Пластикові пляшки також сприяють глобальному забрудненню, оскільки їх можна переробити лише один або два рази, перш ніж їхня якість погіршиться. Навпаки, як скло, так і алюміній можна переробляти нескінченно довго.
Найбезпечнішим способом уникнути забруднення мікропластиком є використання скляних контейнерів, оскільки вони не взаємодіють зі своїм вмістом. Однак алюмінієві пляшки часто мають пластикову підкладку, хоча вони все одно містять значно менше пластику, ніж їхні пластикові аналоги.
Як ми можемо зменшити кількість мікропластику?
Зменшення споживання пластику та забезпечення належної переробки допоможе мінімізувати забруднення навколишнього середовища мікропластиком. Вибір багаторазових пляшок замість одноразового пластику допоможе зменшити кількість мікропластику, що надходить у водопостачання. Крім того, ефективними кроками є відмова від поліетиленових пакетів на користь багаторазових альтернатив і підтримка брендів, які використовують екологічно чисту упаковку без пластику. Сортування пластику та його правильна утилізація запобіжить його потраплянню в природу, де він може розкластися на мікропластик.
важливо! Цей матеріал базується на останніх науково підтверджених і актуальних медичних дослідженнях. Матеріал, підготовлений vesti-ua.net, призначений виключно для інформаційних цілей і не повинен розглядатися як заклик до дії або підстава для постановки медичного діагнозу. Усі рішення, пов’язані зі здоров’ям, слід приймати після консультації з вашим лікарем; ми настійно рекомендуємо вам звернутися до професійної консультації.
Чому можна довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
Источник: www.vesti-ua.net
