Лихоманка Західного Нілу в Україні: у Києві зафіксовано перші смертельні випадки

Як повідомила директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург, з початку літа у столичну Свято-Михайлівську клінічну лікарню прийняли 17 пацієнтів із підтвердженим діагнозом гарячка Західного Нілу.

За її словами, серед них – 10 чоловіків і 7 жінок. Це жителі різних районів столиці, зокрема двоє з них – мешканці Київської та Черкаської областей. Пацієнти потребували стаціонарного лікування через важкість стану. Повідомляється, що троє з них померли через важке ускладнення гарячки – менінгоенцефаліт.

В Україні вірус гарячки Західного Нілу віднесений до I групи особливо небезпечних захворювань і за міжнародними стандартами ВООЗ належить до IV групи ризику. Вірус подібний до інших, що спричиняють енцефаліти, та вірусу гарячки Денге.

Головним джерелом і резервуаром вірусу в природі є птахи, переважно перелітні, у крові яких вірус може циркулювати від 14 до 200 днів. Переносники захворювання можуть також певні види комарів, які інфікуються під час харчування кров’ю і можуть передати вірус людині чи тварині. Вкрай рідко можливе контактне зараження кров’ю хворих тварин.

Гарячка Західного Нілу починається гостро – з ознобу та швидкого підвищення температури тіла, що супроводжується симптомами інтоксикації. Гарячковий період триває від 2 до 6 днів. У важких формах можуть розвиватися менінгіт або енцефаліт.

Як зауважила Гінзбург, специфічної терапії проти даної хвороби наразі не існує, а її лікування симптоматичне. При перших ознаках слід звертатися до лікаря та лікуватися під наглядом фахівця, повідомляючи про всі зміни свого стану.

“Щоб знизити ризики гарячки Західного Нілу, рекомендується встановити москітні сітки, використовувати репеленти та одягати одяг, що прикриває тіло, при відвідуванні парків і лісових зон. Зі зниженням температури повітря та зникненням комарів небезпека гарячки знижується майже до нуля”, – підсумувала вона.