Вовчанський напрямок: полювання на пілотів і дрони на оптоволокні Звіт 12.11.2025 10:45 Укрінформ Журналісти Укрінформу відвідали тренувальні польоти операторів БпЛА та майстерню дронів батальйону безпілотних систем «Булава»
Батальйон «Булава» 72-ї окремої механізованої бригади – один із підрозділів, який нині обороняє Вовчанський напрямок. У цій місцевості домінують ліси та зміни висот. І «заглибитися» в особливості рельєфу довелося дуже швидко, зазначають оператори дронів.
Журналісти Укрінформу відвідали тренувальні польоти в «Булаві», в одній із майстерень дронів і розпитали військових про обстановку у смузі відповідальності підрозділу.
В АРМІЮ – ЗА НОВОЮ СПЕЦІАЛЬНІСТЮ
У невеликому лісовому масиві, від галявини до стовбурів дерев, літають FPV-дрони. Характерне гудіння «переривають» вигуки: «Молодець, Євгене! Абсолютно чудовий!». Досвідчені колеги підтримують оператора, який незабаром отримає своє перше бойове завдання. Поки він вправляється, знайомимося з іншим пілотом – Остапом на позивний «Капітан».
Остап
– Навчання постійно потрібне, причому не тільки з льотної справи, але й з топографії, радіоелектронної боротьби, а також із тактичної медицини, вогневої, інженерної підготовки. Це все може стати в пригоді. Важливо всебічно розвиватися, щоб бути ефективним за будь-яких умов, – говорить оператор БпЛА.
Чоловік походить з Коломиї, служить майже рік. У цивільному житті він працював інженером на підприємстві.
– Маю освіту, пов’язану з роботизованими комплексами, і це мені допомогло. Я вибирав для служби саме цей підрозділ. Займаюся розвідкою. З передислокацією з Донеччини на Вовчанський напрямок завдання не змінилися, але тут інші умови – ліс здебільшого, і тепер уже часто дощ. Це ускладнює орієнтування, але дрони використовуються завжди, бо тільки-но погода погіршується – ворог починає рух…
Євген
Військовослужбовець Євген приземляє дрон, отримує ще частину зауважень до свого польоту від офіцерів, і ми можемо поговорити. Жені – 27, він родом із Миколаївщини і в ЗСУ майже чотири місяці. Розповідає: за понад п'ять років попрацював у трьох європейських країнах будівельником та на виробництвах. Але врешті-решт вирішив повернутися на Батьківщину.
– То добровольці все ж не вичерпалися? – питаю.
– За це не скажу. Я ж не доброволець. Мене мобілізували. Якби ні – я би ще, мабуть, помандрував… У червні прилетів у Варшаву, звідти поїхав в Україну, прямо з кордону мене і забрали в армію, – посміхається Євген.
На базову підготовку чоловік поїхав зі своєю дорожньою валізою: «Та так навіть зручніше було».
– Ви розуміли, що так трапиться?
– Абсолютно. Я був готовий до цього. Захотілося вже чогось нового, змінити спеціальність чи просто відпочити. Давно не був в Україні, не бачив рідних, нікого зі старих знайомих. Хотілося додому, – каже військовий.
– З відпочинком не вийшло…
– Та це нічого, взагалі мені дуже цікаво. Перед тим як я вирушив в Україну, мені всі казали: от, 45 днів – і ти будеш на фронті. Я думав, що все швидко відбуватиметься, що, може, потраплю кудись у піхоту. Але коли приїхали рекрутери від 72-ї і розповіли про підрозділ БпЛА, то мене це дійсно зацікавило. Я служу вже кілька місяців і на завданні ще не був. Після базової підготовки пішов навчатися на пілота FPV, а тепер відбувається в бригаді бойове злагодження, – розповідає військовослужбовець.
РОБИТИ ВКЛАД У ЗНИЩЕННЯ ВОРОГА
Із пультом у руках і контрактник «Мика» із Черкащини. У «Булаві» він майже рік. А до служби працював диспетчером у логістичній фірмі.
«Мика»
– Зараз мені 24 роки. Рішення прийняв для себе сам – захищати свою державу. Хотів працювати саме з безпілотниками. Звичайно, всі мої рідні хвилюються за мене, але вони прийняли таке моє рішення. Вважаю, вони пишаються, – каже «Мика».
За час своєї служби він був на Покровському напрямку, а тепер обороняє Харківщину.
– Моє безпосереднє завдання – пілотування, а також забезпечити все, щоб це пілотування було успішним. Тобто розгортання точки, антени і всього для цього необхідного: генератори, EcoFlow, живлення. Найбільше подобається в цій роботі, звичайно, успішне виконання завдання – знищення ворога. Але не все це так просто дається, – говорить військовослужбовець. – Дуже подобається працювати з Mavic, я пілот-розвідник і, звичайно, задоволений, коли роблю свій внесок для допомоги суміжним підрозділам і військам – артилерії та ударним БпЛА.
Він зазначає: на Вовчанському напрямку працювати досить складно.
– Насамперед через рельєф. Є висоти, є низини, і вони дуже часто повторюються. Тут треба брати найвищі точки для встановлення антени, щоб радіогоризонт був чистий і всі висоти ти міг подолати успішно. Ну, і тепер погодні умови: опади, велика вологість, як наслідок – туман. Власне, сам дощ – це вже погана видимість і, відповідно, більша ймовірність втратити дрон, – пояснює «Мика». – Потрібно підтримувати навички пілотування, особливо якщо була навіть невелика перерва в роботі. Щоб була відпрацьована моторика пальців. Ти ж маєш тримати в голові всі аспекти і нюанси роботи з дроном, наприклад, рівень заряду батареї, погодні умови, сигнал, і бути зосередженим на завданні, щоб сторонні думки не забивали мізки.
ЗНАЙТИ ОПТИМАЛЬНИЙ БПЛА ДЛЯ НАПРЯМКУ
Оператори БпЛА везуть нас в одну з майстерень батальйону. Саме ця спеціалізується на FPV-дронах. Зараз у ній керує головний сержант взводу «Дєсант», колишній десантник Максим.
Максим
– У березні 2022-го пішов добровольцем, був у 81 бригаді ДШВ. Пройшов ізюмські ліси на Харківщині, воював на Донеччині, Луганщині. Отримав два поранення, після яких мене списали зі спецвійськ. Десь півтора місяця послужив у ТЦК у рідній Білій Церкві й вирішив піти в тоді ще роту безпілотників, зв’язався з керівництвом і перевівся. Працював спершу на Mavic, були мені цікаві FPV – попросився на навчання і от уже два роки займаюся ними. Був у бойових екіпажах, а тепер перейшов на підготовчо-організаційну роботу, – розповідає Максим.
Основні завдання військовослужбовців у майстерні – ремонт і налаштування БпЛА, а інколи й власна розробка.
– Усе залежить від поточних потреб. От тепер на Харківщині ми на практиці виявили, який дрон є оптимальним саме для місцевості, в якій виконуємо бойові завдання. Без конкретики – але це дрон, що і хороше навантаження може нести, і на велику відстань летить із малою витратою заряду батареї, – зауважує «Дєсант». – До цього на Донеччині, де ми перебували, краще було працювати іншими дронами.
Герман
Один із майстрів за робочими столами – 30-річний Герман із Київщини, слюсар у цивільному житті і військовослужбовець протягом п'яти місяців. Як каже, мобілізований з вулиці.
– До армії я дрона у руках не тримав, але всього навчився. Радіоелектроніка, 3D-моделювання були моїм захопленням, тому я радий, що потрапив саме у підрозділ БпЛА, – ділиться Герман. – Колектив мені дуже подобається, і сам процес роботи теж. Прошиваємо (оновлюємо програмне забезпечення, – ред.) дрони, збираємо, міняємо конфігурацію, робимо компоненти для антен, ретрансляторів. Звісно, кожний дрон перевіряємо – і після цього відправляємо на позиції.
Найважче було освоїти прошивку, посміхається військовий:
– Спершу голова «закипає». Але швидко звик. Насправді нічого складного. Ми робимо дуже потрібне для хлопців на нулі. Це головне.
ПОЛЮВАННЯ НА ПІЛОТІВ І ДРОНИ НА ОПТОВОЛОКНІ
«Студент»
Наостанок спілкуємося з командиром, засновником підрозділу, добровольцем ще з АТО, підполковником Андрієм Назаренком на позивний «Студент». Із ним Укрінформ знайомий відтоді, коли «Булава» ще була ротою.
«Студент» спирається на милиці, та категорично проти потрапляння їх у кадр (тож просимо вибачення, що про них згадуємо, та вважаємо це важливим).
– Це не поранення. Давня проблема з коліном, уже не можна було відкладати, довелося прооперуватися. На реабілітацію, на жаль, часу немає – багато завдань, противник сам себе не знищить, – відповідає на моє запитання підполковник.
Понад три місяці його батальйон перебуває у Харківській області.
– Ми використовуємо всі види БпЛА. Це і Mavic, FPV, нічні гексакоптери (має шість гвинтів, розташованих в одній площині, що забезпечує більшу вантажопідйомність і стабільність порівняно з квадрокоптером, – ред.), крила-камікадзе (ударні БпЛА літакового типу, – ред.), крила-розвідку, наземні роботизовані комплекси. Уже є певні засоби middle strike – для ураження цілей на відстані до 50 кілометрів від лінії зіткнення, – розповідає командир.
За його словами, підрозділ адаптувався до природних особливостей території, яку нині обороняє.
– На Вовчанському напрямку дуже багато лісу та значні перепади висот, які трапляються навіть на ділянці кілометр на кілометр. Але якщо три місяці тому місцевість і була проблемою, то на сьогодні ми вже її вивчили, тож маємо непогану статистику. За жовтень знищили понад 30 одиниць автомобільної техніки, були пошкоджені гармата і танк. Але для мене «найбільша» ціль – це екіпажі БпЛА противника. Наприкінці місяця якраз була виявлена точка FPV-розрахунку, пілота знищили разом з БпЛА, і потім була повністю відпрацьована їхня позиція, – говорить «Студент». – Триває війна безпілотників: як противник намагається знайти і знищити нас, так і в нас пріоритетна ціль – саме пілоти.
Ще один, також дзеркальний, пріоритет – перерізання логістичних шляхів.
– Без логістики противник відразу втрачає всі свої наступальні можливості. Тому на сьогодні ми тільки нарощуємо виконання таких завдань. Це системна робота по різних об'єктах. Певні скупчення противника, накопичення палива, були і певні енергетичні об'єкти, – каже командир.
За його інформацією, на півночі Харківщини окупанти тепер діють, як і всюди на фронті: йдуть дуже малими групами, намагаючись «проникнути» у тили.
– Наше завдання – нищити їх на підходах, що нам досить ефективно вдається, – каже командир. – Проте противник намагається тепер використовувати погіршення погодних умов для того, щоб непомітно просунутися. Думаю, всі знають про ситуацію з дамбою на річці Сіверський Донець на Білгородському напрямку. До того противник намагався закрити шлюзи, щоб було набагато простіше перетнути цей водний об'єкт. Але після руйнування на дамбі ворог мав проблеми із затопленням бліндажів і відрізанням від основних шляхів постачання. Це була відносно складна ситуація для противника. Уся боротьба ще попереду, і вже почалися активні бойові дії, – розповідає «Студент».
Величезну роль тепер відіграють дрони на оптоволокні.
– Противник на Вовчанському напрямку був більш розвинутий у цьому. Але тепер ми їх наздоганяємо і також у великій кількості застосовуємо дрони на оптоволокні. Вони показують дуже хорошу ефективність. Залітаємо прямо в лісові хащі, виявляємо цілі табори противника і систематично їх знищуємо. І боремося з ворожими БпЛА на оптоволокні: насамперед розставляємо карабінерів, ну, і є ще певні сили і засоби, які ми використовуємо.
Як повідомлялося, 10 травня 2024 року почався повторний наступ російської армії на північ Харківщини. Вовчанськ, який у 2022-му перебував в окупації, загарбники повністю зруйнували за кілька тижнів. Частину міста контролюють російські війська, обстріли українських позицій і штурми на цьому напрямку не припиняються.
Станом на 11 листопада, за інформацією начальника управління комунікації угруповання Об'єднаних сил Віктора Трегубова, попри значні втрати, російські окупаційні війська далі наступають. Українським захисникам безпосередньо у Вовчанську дуже складно тримати оборону, оскільки будівель уже давно немає. Близькість району боїв до території РФ дає змогу загарбникам швидко поповнювати свої сили та забезпечувати логістику для наступальних дій.
Фото Укрінформу можна купити тут
БПЛА ЗСУ Війна з Росією FPV-дрон Вовчанськ Оптоволокно
