Вшановуючи пам'ять воїна з Переяславщини Костянтина Палатного, хвилина мовчання 11.08.2025 09:00 Укрінформ Незадовго до смерті він звернувся з прощальним дзвінком
У вересні 2023 року Переяслав попрощався з 44-річним захисником Костянтином Палатним, який загинув у конфлікті. Його призвали на військову службу у травні того ж року. Солдат служив стрільцем у стрілецькому батальйоні та загинув від артилерійського вогню під час виконання бойового завдання поблизу села Опитне Донецької області.
Вшанувати свого захисника та провести його в останню дорогу зібралися родичі, друзі, військовослужбовці, представники влади та місцеві жителі. Панахида відбулася в Успенському соборі. Останні військові почесті Костянтину Палатному було віддано на Заалтицькому кладовищі.
Голова Переяславської громади В'ячеслав Саулко висловив щирі співчуття матері, братові та родичам померлого.
«Наша Алея Героїв, на жаль, поповнилася ще одним захисником, який пожертвував найціннішим – своїм життям за свободу та незалежність України. Він зараз серед тих ангельських воїнів, що спочивають у нашій громаді, і ми вічно пам’ятатимемо їхню мужність. Кожен день приносить трагічні новини; сотні тисяч загинули в Україні. Однак протягом останніх півтора року наша громада насолоджувалася чистим, мирним небом. Я закликаю кожного з вас завжди пам’ятати, хто зробив це можливим, щоб кожен, хто проходитиме повз могилу чи Алею Слави, зупинявся та віддавав шану», – заявив міський голова.
Перед присутніми звернувся старший офіцер відділу набору та комплектування 1-го управління Бориспільського РТКЦ та СП капітан Андрій Загнойко.
«Ми живемо у складні часи, коли під загрозою знаходиться саме існування української нації. Костянтин, як і кожен українець, стояв перед вибором: відмовитися від громадянства та втекти, чи діяти як справжній чоловік. Він обрав останнє – взяв до рук зброю та був готовий захищати Батьківщину, громаду та родину. На жаль, війна забирає найкращих серед нас. Цією важкою ціною ми здобули незалежність, право бути українцями, розмовляти українською мовою та бути вільними громадянами вільної країни. Ми повинні пам’ятати про це та висловлювати свою вдячність. Виявіть свою вдячність, зустрівшись з його матір’ю та зберегвши пам’ять про нього», – наголосив військовий офіцер.
Втрачена мати розповіла, що коли Костянтин отримав повістку, він одразу ж пішов до військкомату та пройшов медичний огляд: «У нього була одна нирка, остеохондроз та хто знає скільки ще недуг, його могли б звільнити, але він не вагався. Я дивлюся на телефон, і мені завжди здається, що він ось-ось подзвонить».
Брат Вадим згадує Костянтина як добросердечну людину, яка цінувала життя.
«Він працював у Польщі, Чехії та тут, на будівництві, повернувся до України в січні, якраз перед початком війни. Востаннє він зв’язався зі мною за чотири години до своєї смерті. Він попрощався. Там вже було дуже страшно. До цього він провів три дні на епіцентрі подій, снаряд влучив у окоп поруч, і деякі хлопці загинули. Він тоді зауважив: «Але Бог змилувався над нами». Він не змилувався…», – сумує брат загиблого.
Військові урочисто передали прапор, яким була прикрашена його труна, родичам Костянтина Палатного. На честь Героя небом тричі пролунав гвинтівковий салют.
Рядовий Палатний Костянтин Олександрович посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Вічна шана і слава воїну!
Фото з сайту «Прослав».
Пам'ять Смерть Хвилина мовчання
Источник: www.ukrinform.ua
