Пам'яті поета та бойового медика Володимира «Скіфа» Волікова Хвилина мовчання 08/08/2025 09:00 Укрінформ Людина, яка рятувала життя як у медичному закладі, так і на полі бою.
Володимир Воліков — видатний український кардіолог, бойовий медик і поет. Людина, яка рятувала життя як у медичному закладі, так і на полі бою. Його поезія виходить за рамки просто рим; вона втілює його досвід, горе, надію та віру в перемогу.
Володимир народився 19 липня 1973 року в Києві та провів свої ранні роки в селі Гребінка на Полтавщині. Саме там, під пильним впливом бабусі, яка була вчителькою, розквітла його пристрасть до літератури, фольклору та поезії. Повернення до Києва не применшило цих спогадів; навпаки, вони стали основою для його перших віршів — ще юних, невинних, проте сповнених автентичності.
У восьмому класі «Скіф» вирішив продовжити свою кар’єру в медицині. Без вагань він вступив до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, який успішно закінчив у 1998 році. Кардіологія стала його покликанням, і з роками він отримав вищу кваліфікаційну категорію.
Однак, поряд з лікарською практикою, поезія незмінно залишалася частиною його життя. Вона служила йому втечею, голосом його серця, засобом вираження емоцій та почуттів. Його мистецький шлях переплітався з визначними діячами української поп-музики, зокрема Каріною Плай та Олексієм Сагаловським. У 2023 році Володимиру було присвоєно звання Заслуженого артиста України – визнання, яке він справді заслужив.
24 лютого 2022 року все змінилося. Володимир відмовився стояти склавши руки – він добровольцем пішов на передову, щоб рятувати життя не в стінах лікарні, а безпосередньо на полі бою. Воліков вступив до лав Сил оборони України у складі київського ДТГР «Воля», пройшовши службу бойовим медиком у званні старшого лейтенанта.
«Не кожен має можливість взяти зброю та вирушити на фронт, але кожен повинен зробити свій внесок у нашу перемогу на своєму фронті. Тільки об’єднавшись, як у перші дні війни, ми можемо перемогти супротивника», – написав Скіф у своєму Facebook.
Крім того, у Національній медичній палаті України він проводив курси тактичної медицини, передаючи свої знання тим, кому доручено рятувати життя у найскладніших умовах.
Однак навіть у найпохмуріші моменти поезія залишалася його супутницею. Його вірші трансформувалися – війна стала поширеною темою. Вона лунала в кожному рядку та в паузах між словами. Однак, поряд з муками, всередині завжди жила надія.
У 2024 році він випустив свою поетичну збірку «Скіф. Поезія, обпалена війною», видавництвом «ADEF-Україна».
У цьому автобіографічному творі Воліков пише про кохання, пристрасть, віру та свій воєнний досвід. Деякі вірші автора покладено на музику.
«Війна залишила свій слід на всіх нас. Ми всі змінилися. Мої вірші також еволюціонували. Так, вони охоплюють любов, пристрасть і віру в те, що світло переможе темряву, але ці вірші об’єднані нашим колективним горем: війною. Ця книга автобіографічна. Я прагнула передати власний досвід і запалити іскру надії та віри в серцях кожного, що найтемніші часи завжди передують світанку, і що наш світ не врятує лише краса. Ні. Наш світ врятує любов», – йдеться в анотації.
Нещодавня книга Володимира Волікова — це не просто збірка віршів. Вона втілює його життя, відображене крізь слова. Вона втілює біль і віру, смуток і світло, кохання і смерть, які стали невіддільними від нашої сучасної реальності. Як колись зауважив Юрій Рибчинський: «Римувати слова — не складно. Але це ще не поезія. Поезія — це чари слів!»
І Володимир створив цю чарівність. Його вірші залишають враження в серцях усіх, хто їх читає. Бо вони стосуються справді важливого. Про істину, що найтемніша ніч завжди передує світанку. І про реальність того, що наш світ не врятує лише краса. Наш світ врятує любов.
Володимир Воліков помер 6 березня 2025 року.
«З глибоким сумом мушу повідомити, що вчора перестало битися серце мого друга та брата, співавтора пісень та відомого бойового медика Володимира Волікова. Висловлюю щирі співчуття його рідним та близьким», – поділився сумною новиною його брат Олексій Сагаловський.
Прощання з Воліковим відбулося 8 березня в Києві на Байковому кладовищі.
Володимир Воліков прожив визначне життя. Він залишив свій слід у медицині, поезії та боротьбі за свободу. І цей слід залишиться незгладимим. Він продовжуватиме жити в серцях тих, кого врятував, у віршах своєї поезії та в анналах історії нашої країни.
Честь і слава герою!
Фото: Facebook/Володимир Воліков
Хвилина мовчання в пам'ять про смерть лікарів
Источник: www.ukrinform.ua
