Пам’яті старшого матроса Павла Наконечного (позивний «Історик») Хвилина мовчання 23.02.2025 09:00 Укрінформ Історик не загинув як Герой; він жив як один.
У соцмережах Павла Наконечного впізнали під прізвиськом Добротворський, яке він собі взяв. Однолітки називали його «істориком». Лідер громадської організації «Поклик до Яру», яка популяризує Холодний Яр та вшановує його героїв, трагічно загинув під час артилерійського обстрілу 18 червня 2022 року в селі Біла Криниця на Херсонщині.
Павло народився 20 травня 1997 року в Черкасах. Навчався в школі №5, а потім вступив до Лубенського лісотехнічного технікуму, оскільки батько зазначив, що син мріяв бути лісником. Але через рік він змінив свої амбіції і вибрав фах педагога-історика, одразу ж вступивши до Київського педагогічного університету імені Драгоманова, який закінчив з відзнакою.
На останньому курсі магістратури він уже давав знання з історії та права в київській школі № 7. Його магістерська робота була присвячена історії Холодного Яру: «Холодноярська організація в історичній пам’яті українців».
Його захоплення запалив роман Юрія Горліс-Горського «Холодний Яр». Ця книжка спонукала його виступати за Холодний Яр і, ширше, боротися за Україну.
У 2014 році, будучи ще зовсім юним, Павло брав участь у Революції Гідності. Після цього його життєвим прагненням стало виховання відповідальної молоді. Він передбачив створення табору для національно-патріотичного виховання дітей. За підтримки батьків він вибрав земельну ділянку і придбав початкову будівлю для табору.
«Павло хотів назавжди бути пов’язаним із Холодним Яром. Це було історичне місце, і він мене попросив: «Давай пошукаємо десь хату». Ми випадково натрапили на цю локацію, побачили і зробили висновок, що це саме те, що нам потрібно», – згадує його батько Юрій Наконечний.
Навесні 2020 року Павло створив громадську організацію «Поклик Яру», яка в першу чергу покликана виховувати у молоді принципи братерства, дисципліни та патріотизму. Разом зі своєю командою щорічно організовував національно-патріотичні табори для дітей 10-17 років. Там молодь здобувала необхідні для сьогодення навички: історію, надання першої медичної допомоги, тактику, правознавство, техніку виживання тощо.
«Поклик Яру представляє суть мого життя, живий прояв моїх ідеалів, прагнень і цінностей. Він має на меті культивувати альтернативну спільноту, де молодь може брати на себе відповідальність. (…) Я був би радий стати свідком покоління відповідальних людей із принципово іншим поглядом на життя. І колись, через роки, мені буде приємно знати, що ти відіграв роль у заснуванні цього нестримного руху», — Павло висловив у своєму акаунті у Facebook.
За його дорученням на Черкащині було проведено численні заходи, такі як «Покривання в Холодний Яр», «Зимовий похід ім. Горліс-Горський», «Смолоскипний марш на честь В. Чучупаки». Громадська організація «Поклик Яр» підтримувала тісну співпрацю з 93-ю окремою механізованою бригадою «Холодний Яр».
Роман Надточій, друг Павла, співзасновник табору «Поклик Яру», згадує: «Вперше ми зустрілися у 2017 році. Тоді він ризикнув бути вихователем у дитячому таборі, а у 2020 році ми стали співзасновниками табору. Він розробив стратегічний план, наголошуючи на тому, що змінити Україну може тільки молодь, а на це потрібні роки. Він ніс у собі вогонь, який запалював у таборі «Поклик Яру», таким чином, його цінності збережуться в поколіннях».
Незадовго до початку повномасштабної війни Павло відвідав Роттердам, щоб вклонитися могилі Євгена Коновальця. «На його могилі, що на кладовищі Кросвейк, я запалив свічку, поставив два прапори і подав жменю землі, яку привіз із Холодного Яру, — ділиться батько.
24 лютого 2022 року батько і син вирушили захищати Україну. Пан Юрій спочатку приєднався до Черк
Источник: www.ukrinform.ua
