Пам’яті капітана Олекси Мусаєва Хвилина мовчання 16.04.2025 09:00 Укрінформ Він завжди заступався за своїх побратимів і важко переживав втрати у своєму підрозділі.
Командир стрілецького взводу капітан Збройних сил України Олекса Мусаєв загинув у бою з окупантами 17 серпня 2023 року в районі Бахмута.
Олекса народився 31 травня 1977 року у Фастові Київської області.
«Мій брат із самого початку був бадьорою, енергійною дитиною, і, здавалося, пригоди завжди знаходили його. Він дуже любив тварин. Коли ми в дитинстві відвідували маминих батьків, він відкривав двері сараю і випускав усіх тварин на волю. Він вважав, що вони також заслуговують на свободу», – згадує його сестра Алла.
Після закінчення навчання Олекса обрав військовий шлях — вступив до Київського інституту Сухопутних військ, який закінчив у 1999 році. Потім ще рік продовжив навчання у Військовому інституті керівного інженерного складу Національної академії оборони України за спеціальністю «Автомобілі та автомобільне господарство». Здобув звання інженера-механіка та військового офіцера тактичного рівня.
З 2000 по 2001 рік проходив службу у військовій частині в Одесі, потім службу в Запоріжжі. Але через часті реорганізації у 2004 році був звільнений у запас.
Повернувшись до цивільного життя, Олекса влаштувався на завод «Елопак» у Фастові, створив сім’ю. «Для нас сім’я була найважливішою. Народження доньки Аміри стало для Олекси справжнім святом. Ми були дружною сім’єю, проводили багато часу разом і часто подорожували», – ділиться його дружина Ірина.
Однак невдовзі Олекса знову приєднався до війська, коли на сході України спалахнув конфлікт. У перші дні АТО йому зателефонували з військкомату і сповістили про готовність у будь-який момент стати на захист країни. У квітні 2015 року був мобілізований, у травні відправлений до Костянтинівки Донецької області.
Через рік він демобілізувався і в 2017 році повернувся на роботу в «Елопак».
Саме під час робочої зміни Олекса дізнався про початок повномасштабного російського вторгнення. Після дзвінка з військкомату він негайно повернувся додому, щоб зібрати речі. Спочатку у складі комендантського батальйону захищав Фастівщину. У листопаді 2022 року він обійняв посаду командира стрілецького взводу 30-ї механізованої бригади, а на початку 2023 року перебрався на Бахмутський фронт.
У березні того ж року він отримав травму легені. Тиждень він лікувався у Дніпрі, але лікарі не змогли вилучити осколок, тому він повернувся з ним у свою частину.
Вранці 16 серпня 2023 року Олекса зателефонував сестрі, щоб повідомити, що йде з посади. На жаль, наступного дня його родина дізналася про його смерть.
«Коли представники фастівського військкомату передали повідомлення про смерть мого чоловіка, я їм сказала, що вони вбили не просто Олексу, вони вбили і мене», – пригадує Ірина.
Його сестра Алла згадувала, що він дуже вражений втратою своїх товаришів. «Він командував 30 солдатами. Він, напевно, почувався відповідальним за те, що не зміг чогось запобігти як їхній керівник. Однак коли я спілкувалася з його підлеглими, вони всі казали: «Якби всі командири були такими, як Алімович, можливо, було б легше воювати», — розповіла вона.
Указом Президента України від 8 квітня 2024 року капітана Олексу Мусаєва посмертно нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. З часів АТО також отримав медалі «Захиснику Вітчизни», «За оборону рідної держави», нагрудний знак «Воїн-шляховик».
Вічна пам'ять Герою!
За матеріалами Фастівської міської ради, FastivNews.City, платформи Меморіал
Фото з сімейного архіву
Війна пам'яті Київська область Війна з Росією Хвилина мовчання
Источник: www.ukrinform.ua
