Пам'яті командира розвідувального взводу Дмитра Романченка (позивний «Шаман»)

Пам'яті командира розвідувального взводу Дмитра Романченка (позивний «Шаман») Хвилина мовчання 03.09.2024 09:00 Укрінформ Прощалися з Героєм у день, коли йому мало виповнитися 25 років

Дмитро народився 28 вересня 1997 року в Чернігові. Успішно навчався у школі, із задоволенням вивчав математику й фізику. Займався східними бойовими мистецтвами: карате та тхеквондо. Отримав чорний пояс Всесвітньої федерації тхеквондо «Kukkiwon».

Після закінчення школи планував продовжити навчання у Національному технічному університеті України КПІ. Несподівано для рідних хлопець змінив свої плани і вирішив бути військовим. Поштовхом стала подія, яка відбулася в Севастополі під час окупації Криму: курсанти Академії військово-морських сил імені Нахімова заспівали гімн України, коли над їхнім закладом загарбники замість українського прапора підіймали російський; віддали честь один одному й відмовилися виходити на плац.

Батьки підтримали рішення Дмитра. Він став курсантом Одеської військової академії, навчався на факультеті військової розвідки та спеціального призначення.

Як один із найкращих курсантів брав участь у параді військ у Києві з нагоди 25-ї та 26-ї річниць Незалежності України, за що отримав Подяки Міністра оборони України та Командувача Сухопутних військ ЗСУ. Проходив навчальну практику на базі 54-ї окремої механізованої бригади, у якій продовжив військову службу після закінчення Академії.

Пройшов курс військових навчань із представниками Королівського полку Шотландії «Горці».

У червні 2019 року випускнику Військової академії Дмитру Романченку присвоїли військове звання «лейтенант» та призначили на посаду командира розвідувального взводу розвідувальної роти 54-ї окремої механізованої бригади ОК «СХІД» Сухопутних військ Збройних сил України.

У липні 2019 року офіцер із позивним «Шаман» став на захист української землі в зоні ООС. Разом із побратимами давав гідну відсіч збройній агресії Російської Федерації в районі Золотого на Луганщині та Авдіївки на Донеччині.

Початок повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року застав тоді вже старшого лейтенанта Романченка на бойових позиціях біля Мар'їнки Донецької області. Із перших днів повномасштабного вторгнення розвідувальна група «Шаман» під керівництвом та за безпосередньою участю Дмитра успішно діяла в районах Новотроїцького, Володимирівки, Павлівки, Валер'янівки, Волновахи, Ольгинки, Солодкого, Новомихайлівки, Красногорівки, Мар'їнки.

У червні 2022 року бійцю достроково надали звання «капітан».

Дмитро керував операцією зі звільнення Спірного в Бахмутському районі, яка розпочалася у вересні 2022 року. 9 вересня, під час бою з переважаючими силами противника, воїн отримав несумісне з життям поранення. 10 вересня Спірне повністю зачистили від окупантів.

У загиблого залишилися батьки, брат, бабуся.

– Я був знайомий з Дмитром та його підрозділом, де він був командиром. Це люди з винятковою рішучістю, які захищають Україну в безпосередніх боях із ворогом, – сказав кореспондентці Укрінформу керівник департаменту міжнародного впливу та культури Інформаційно-аналітичного Центру національної безпеки України, полковник Поль Мішель Манандіз. – Я допомагав їм із обладнанням – дронами, камерами, планшетами та іншим. Це було у 2021 році. Ця бригада важлива й тому, що вони робили все, щоб нападу не сталося. Я дуже дбайливо зберігаю прапор, який мені подарували ще у 2021 році, – він був підписаний усіма. Але сьогодні вже не всі з нами. Дмитро – Герой. Це людина, яка жила не для себе, а для інших. І він був дуже хорошим командиром. Не вистачає слів, щоб говорити про подібних людей. Він був особливим українцем і дуже добрим. Є люди, які розуміють, що добро теж є силою. І він був саме з таких людей. Так біля нього і відчувалося: неймовірна сила та неймовірна доброта. Мудрість. Я дуже поважав його та буду пам'ятати завжди. Слава Герою навіки!

Дмитро Романченко нагороджений медаллю «Операція Об’єднаних Сил. За звитягу та вірність» та Грамотою Командувача об’єднаних сил за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових (бойових) завдань в районі проведення операції об’єднаних сил з відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації на території Донецької та Луганської областей та з нагоди Дня воєнної розвідки.

Указом Президента України від 14 квітня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Отримав звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» 8 липня 2023 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.

В останню путь бійця провели 28 вересня 2022 року у Чернігові рідні, близькі, друзі, побратими, містяни.

«Спочивай з миром. Наш друже, побратим та командир. Геть коротке життя ти прожив, але гідне справжнього чоловіка та воїна, порядного та сміливого. Кланяємося тобі», – написав у Фейсбуці побратим Дмитра Віктор Кононов.