Пам’яті Героя України Василя Богдана Хвилина мовчання 18.02.2025 09:00 Укрінформ Підполковник СБУ на позивний «Домаха» креативно поєднав імена своїх синів на літературний псевдонім Іван Богдан.
Василь служив в СБУ в Донецькій області з 2014 року. Він був присутній на початку конфлікту на сході України та разом з іншими працював над звільненням наших міст від окупантів. Згодом він написав книгу «Маріуполь 2014», в якій детально описує ті події, і написав кілька додаткових праць.
42-річний підполковник загинув 8 травня 2022 року, захищаючи Маріуполь. Він отримав важкі травми 4 квітня і з того часу перебував у лікарні «Азовсталі». Його життя загинуло разом із понад 60 іншими, коли російські війська завдали авіаудару по об’єкту.
Василь народився 16 серпня 1979 року у Волновасі. Він відвідував місцеву школу, а в 9 років без відома батьків записався в музичну школу. На таке рішення його надихнув бабусин акордеон.
Закінчив Донецький національний університет, служив у війську: спочатку в Києві, потім у Маріуполі. Він також деякий час працював у місцевому аграрному управлінні, перш ніж вирішив приєднатися до сил безпеки, зрештою вступивши до Академії СБУ.
Борис Дончанин з батальйону «Азов», який зустрів Василя влітку 2014 року, згадує: «Ми відразу зійшлися і в розмові, і на службі. Тоді маріупольське управління СБУ було роззброєно, визнали «неблагонадійним». Отже, ми допомагали Василю та його команді очистити Маріка від російської нечистоти. Він з самого початку захищав Україну і відкрито заявляв, що до 80% особового складу СБУ в Донецькій області стоять поруч з ним».
У 2015 році Василь зазнав політичних переслідувань і провів три тижні в Бахмутському СІЗО за сфабрикованими звинуваченнями. Після звільнення приступив до виконання службових обов’язків. Пізніше під псевдонімом Іван Богдан написав три книги про ті переживання: «Маріуполь 2014», «Патріоти-бранці» та «По той бік окопів».
«Війна увійшла в наше життя у 2014 році. Я особисто був свідком того, як у Маріуполі розгорталася «російська весна», — згадував Василь 3 травня 2022 року. — На згадку про ті події я написав свою першу книжку «Маріуполь 2014» (на жаль, російською). Моя друга робота, «Патріоти-бранці», присвячена нашому конфлікту як із зовнішніми, так і внутрішніми ворогами, висвітлюючи боротьбу захисників України проти системи авторитарної тиранії та беззаконня. Третій твір «По той бік окопів» є своєрідним зізнанням горлівського бойовика, в якому детально описано їх (терористів) реальне існування під російським гнітом». (Електронні версії книг можна придбати за адресою [email protected]).
Василь із родиною проживав у Східному мікрорайоні Маріуполя. Важливо зазначити, що 24 січня 2015 року російські військові підрозділи разом із підтримуваними Росією бойовиками здійснили серію артилерійських обстрілів житлових кварталів, у результаті яких загинув 31 особа та понад 100 отримали поранення.
Діти Василя змалку звикли до звуків обстрілів, які доносилися з боку Широкиного Маріуполя. На їхньому балконі незмінно красувався прапор України.
Перед початком повномасштабного російського вторгнення було очевидно, що в Маріуполі почнуться активні бойові дії. Василь перевіз дружину з дітьми на Черкащину.
«Коли настало 24 лютого і «Оркостан» розпочав повномасштабне вторгнення, підполковник Богач і ще двоє його колег вирішили залишитися в місті й виконувати свої обов’язки. Вони почали ідентифікувати противників України», — розповідає Борис Дончанин. «Коли Маріуполь потрапив в оточення, Василь і його побратими об’єдналися з бійцями «Азову», стоячи пліч-о-пліч на захисті «Азовсталі».
25 лютого Василь написав у своєму Facebook: «Браття і сестри! Маріуполь готовий протистояти ворогу. Збройні Сили України, Національна гвардія зі своїм славетним підрозділом «Азов», значна частина особового складу нацполіції, а також спецпризначенці з інших регіонів України і навіть Служба безпеки України (73-е ОС і ВО Міноборони) готовий».
Далі він зауважив, що металургів часто порівнюють із дияволами, оскільки вони є свідками пекла та розпалюють його полум’я. Він запевнив: “Маріуполь налаштований створити пекло для ворога!”
Свідченням хоробрості українських захисників, стійкості маріупольців та нелюдської жорстокості російських агресорів є дописи, фото та відео Василя Богача, які поширював у соцмережах у перші місяці масштабної війни.
Источник: www.ukrinform.ua
