Пам’яті бойового медика Богдана Кряжа (позивний «Кавун») Хвилина мовчання 21.02.2025 09:00 Укрінформ Він прагнув визволеної України і був готовий віддати за неї життя.
Богдан народився в 2003 році в селі Ємільчине, що на Житомирщині. Закінчивши із золотою медаллю школу в Харкові, він вступив до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Молодий чоловік уявляв себе вмілим юристом, присвяченим прагненню справедливості, що спонукало його вибрати відповідний факультет для його амбіцій.
Богдан підтримував дружбу зі своїми однокурсниками та іншими студентами, брав активну участь в університетській діяльності та брав участь у численних заходах.
«Жвавий, життєрадісний і життєрадісний хлопець, який тільки починав будувати своє майбутнє, насолоджуючись кожною миттю, даруючи радість своїм близьким і друзям, втілюючи мрії», — так згадує його третьокурсник університету.
Хлопець мав пристрасть до читання, створив власну бібліотеку і навіть мріяв одного дня стати письменником. Богдан також дуже любив тварин, ще з початкової школи годував бездомних котів і собак.
Під час повномасштабного вторгнення РФ вступив до добровольчого батальйону «Братство» Головного управління розвідки Міністерства оборони України. У березні 2023 року пройшов курси тактичної медицини при добровольчому медичному батальйоні «Госпітальєри» та став бойовим медиком.
Мати бійця Оксана згадує, що Богдан завжди прагнув справжньої вільної України і, попри свою молодість, був готовий за неї воювати.
За дії під Бахмутом, де отримав поранення, посмертно нагороджений медаллю «Україна понад усе!».
На жаль, родина отримала жахливу звістку. 4 липня 2023 року Богдан загинув під час виконання бойового завдання в районі Запоріжжя. Йому залишався всього місяць до 20 років.
«Жоден день не проходить без думок про тебе, без сліз за тобою. Неймовірно важко і сумно без тебе; я не можу уявити майбутнє без тебе, мій сину. Я вдячний Всесвіту за те, що дозволив нам бути твоїми батьками і подарував нам такого сина. Хоча ми розбиті серцем через твою відсутність, ми також цінуємо радість від того, що були батьками такого чудового, розумного, турботливого і добрий синок. Це наша гордість бути твоїми батьками, я шкодую, що ми не змогли врятувати тебе…» – написала пані Оксана.
Героя поховали на Алеї Слави в Харкові.
5 квітня 2024 року у харківському ліцеї № 128, де він навчався, а зараз вчителем географії його батько Сергій, відкрили меморіальну дошку пам’яті Богдана.
«Сьогодні ми відкрили меморіальну дошку на честь мого маленького сина. Тебе не стало вже 9 місяців, але біль у моєму серці, сум за тобою, продовжує залишатися, і я пронесу цей біль до кінця свого життя. Я дуже сумую за тобою — за твоїм сміхом, за твоїми веселими історіями, за твоєю непохитною підтримкою. Ти моя гордість і моя скорбота; я люблю тебе, мій ангеле», — сказала місіс. Оксана висловила того дня.
Після смерті Богдана брати видали збірку його оповідань «Фантоми».
Шана Герою!
Фото: Фейсбук Оксана Кряж, спецпідрозділ ГУР МВС «Братство», адміністрація Салтівського району Харківської міськради та з відкритих джерел
Війна пам'яті Війна з Росією
Источник: www.ukrinform.ua
