Пам’яті актора, сержанта Євгена Шумілова (позивний «Мет»)

Пам’яті актора, сержанта Євгена Шумілова (позивний «Мет») Хвилина мовчання 04.10.2024 09:00 Укрінформ Медик Третьої штурмової бригади загинув, закривши своїм тілом пораненого побратима

«Я, як ротний медик, надаю першу допомогу моїм хлопцям на полі бою, а також особисто контролюю їх лікування після бою! Цей процес не менш важливий і складний», – так описував свою службу Євген Шумілов, випускник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Актор загинув на фронті 30 квітня 2024 року.

З початку російського повномасштабного вторгнення в Україну Євген доєднався до лав Збройних Сил. Виконуючи обов'язки ротного медика 3-ї роти 1-го механізованого батальйону 3-ї ОШБ, мав звання сержанта. "Мет" брав участь у боях в Авдіївці, Семенівці, Бахмуті, Андріївці, Кліщіївці на Донеччині, також на території Харківщини та Луганщини.

Євген народився 12 січня 1992 року. Здобув акторську освіту. Знімався у таких серіалах та телепроєктах: «Речовий доказ», «Реальна містика», «Сидорéнки-Сидóренки», «Швидка», «Агенти справедливості», «Відділ 44». Багатьом запам’яталася реклама відомого поштового оператора зі статним красенем, який каже: «Завтра буде. Доставка майбутнього».

Свій акторський дар Євген, будучи захисником, демонстрував в аматорських відео, в яких закликав допомагати армії. На початку нинішнього року він писав: «Вітаю, друзі, потреба в автомобілі дуже нагальна. Задачі виконуються повільно, бо треба знаходити машину, просити, інколи навіть їздити на таксі… (і таке бувало), коротше, буду казати коротенько. Шановна громадо, якщо ви слідкуєте за ситуацією на фронті, то маєте розуміти, що економічний фронт зараз потребує вашої підтримки, адже ситуація така собі, м'яко кажучи».

«Женя працював і йшов на позиції хворий, виснажений та ніколи не жалівся: «Я в порядку, маленька», – згадує Вікторія Левчук. – Йшов на виходи тоді, коли не мав би йти. Був за любий «двіж». Боліло все, але добросовісно працював і вдень, і вночі. Ми: «Відпочинь, поспи». Вічна іронія Жені: «Скоро засну вічним сном».

Побратими констатують, що у Бахмуті й Авдіївці "Мет" докладав усіх можливих і неможливих зусиль, аби рятувати життя українських захисників. Під обстрілами забирав тіла полеглих… По 4-5 днів без сну підряд. У тяжких умовах. Дуже радів, коли вдавалося врятувати побратимам кінцівки і обманювати смерть.

За службу Євген Шумілов був нагороджений знаками «Хрест хоробрих» та «Золотий хрест». Його життєвий шлях, сповнений самовідданості та любові до рідної землі, є яскравим прикладом патріотизму та служіння народу. Чоловік загинув 30 квітня 2024 року біля села Нововодяне Луганської області, закривши своїм тілом пораненого побратима під час штурмових дій ворога.

Прощання з військовим відбулося 6 травня 2024 року у Вишневому під Києвом.

«Сьогодні у Вишневому ми попрощалися з Євгеном Шуміловим – актором, який вимушено покинув професію – став Воїном і Героєм. Він був Людиною, яку любили, яка багатьом дарувала радощі, надії і щастя спілкування, – написав близький друг загиблого Іван Марченко.

– Друзі та рідні називали тебе Женею. Бракує слів, щоб донести наші обпалені почуття. Цвіте бузок, квітнуть каштани, і дуже хочеться, щоб ти це побачив і порадів весні! Та ми більше не зустрінемося… Ти назавжди залишишся в нашій пам'яті світлою і радісною Людиною».

У день прощання з Євгеном Шуміловим його однокурснику Івану Марченку згадався вірш «Похорон друга» Павла Тичини, написаний у тривожному 1942-му: «В труні цій воїн – значить, той, хто волю, країни волю боронив!»

Панахида за полеглим відбулася у Церкві Святого Великомученика Георгія Побєдоносця. А далі хода шани і слави попрямувала до Алеї Героїв.

Більшої любові ніхто не має за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх, повторювали найближчі люди на прощанні з Євгеном Шуміловим. Безмежний смуток лишається мамі Героя і всім його рідним, знайомим і побратимам.