Мисливці за “шахидами”

Мисливці за “шахідами” 04.04.2025 11:53 Укрінформ Бійці мобільної пожежної частини, які нещодавно збили з кулемета російський безпілотник, мають на меті отримати більш досконалу зброю для знищення ракет.

Шепетівська зенітно-ракетна бригада має вогневу групу, яка повністю складається з жінок: кулеметниця Любов Тригубець, навідниця Інна Кузьміна та оператор-навідник Анна Оніщук. Кореспондент Укрінформу розповіла військовослужбовцям про їх шлях до лав ЗСУ та успішне збиття з кулемета російського БПЛА.

«МИ МАЄМО ЗНИЩИТИ ЦІЛЬ»

За словами молодшого сержанта Любові Тригубець, значним натхненням для неї та її одногрупників стала військовослужбовець Наталія Грабарчук, колишня вихователька дитячого садка, яка під час широкомасштабного російського штурму успішно збила ворожу крилату ракету з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла».

– Ми кілька разів дивилися це відео. Емоції були зашкалюють! – ділиться Любов. – Кажу дівчатам: «Ми такі ж спроможні. Треба й це зробити – знищити ціль». А потім вдалося збити ще й ворожий безпілотник. це важко? Зовсім ні. Є набагато складніші виклики. Наприклад, пронизливий холодний вітер під час очікування ворожої цілі. Це невтішно, коли дрон не сідає у визначену зону ураження.

Любов Тригубець за фахом працює перукарем. 13 років тому перейшла з цивільного життя на службу в Збройні сили України.

– Мій чоловік служив у Збройних Силах України. Ми рідко бачилися, тому вирішили служити разом. Він привів мене до свого підрозділу. Під час дислокації ми залишали доньку з бабусею. Згодом ми розлучилися, чоловіка звільнили з армії, а я продовжую служити, захищаючи нашу українську землю та мрії наших дітей. Совість не дозволить мені відмовитися від цієї відповідальності в такі складні для нашої країни часи, – пояснює Любов.

В армії вона неодноразово мінялася службовими обов’язками, служила зв’язківцем, механіком, радистом, телеграфістом, останні два роки була у складі мобільної вогневої групи.

ЛЮБОВ СИЛЬНІША ЗА “ШАХЕД”

Любов зазначає, що група починає чергувати ще до попередження про авіаудар по конкретному району, щойно поблизу виявляються ворожі цілі. Вона та її колеги залишаються пильними протягом усього періоду загрози.

«На службі почуваюся значно спокійніше. Можу стежити за ситуацією в повітряному просторі. Але вдома я хвилююся, бо не бачу, що відбувається», — ділиться військовослужбовець.

Вона підкреслює, що жінки в її підрозділі ефективно співпрацюють. З посмішкою вона згадує чергування, під час якого успішно збила «шахад». Група швидко змінила тактичну перевагу, а коли безпілотник наблизився, Любов відкрила по ньому вогонь з автомата. Спочатку дрон хитався, але продовжував рухатися. Після чергової кулеметної черги він почав сповільнюватися, зрештою розбився та вибухнув.

– Одразу зателефонувала доньці, щоб поділитися радісною новиною. Вона завжди хвилюється за мене. Ми з дівчатами сподіваємося, що це не буде наш останній трофей. Я прагну навчитися користуватися більш потужною зброєю і збивати ворожу ракету. Дасть Бог, усе вийде, – констатує Любов.

Для реалізації цієї амбіції вона планує незабаром пройти підготовку на стрілка-зенітника переносного зенітно-ракетного комплексу. Військовослужбовець розповідає, що її брат, який був зенітником, раніше служив у її мобільній вогневій групі і зараз дислокується на Сході. Любов хвилюється за його безпеку і мотивована докласти подвійних зусиль.

КОЛИ ЗА СИГНАЛОМ СТАЄШ ВОЇНОМ

У цій вогневій групі стрільцем служить старший солдат Інна Кузьміна.

До лав Збройних сил України прийшла у 2007 році разом із сестрою-близнючкою, яка зараз служить у Силах матеріально-технічного забезпечення. Незважаючи на те, що вони знаходяться в окремих підрозділах, вони постійно підтримують один одного.

– За час служби я обіймав різні посади і несподівано опинився на тій, яка мені справді подобається. Спочатку я сприймав це як хобі. Воно залишається таким же захоплюючим, але це хобі розвивається різними шляхами. Не проходить жодного дня, коли б не хотілося йти на роботу. У мобільній вогневій групі ти стаєш солдатом за сигналом і зосереджуєшся на тій величезній відповідальності, яку ти несеш перед мирним населенням і державою в цілому, – пояснює Інна.

Вона пригадує, що під час цієї значної зміни всі залишалися спокійними та врівноваженими. Любов дала зрозуміти, що пора братися за роботу, а Інна поцілила з автомата.

«Я була і здивована, і неймовірно горда, що ми цього досягли», – посміхається Інна.

Вона мріє здійснити політ на повітряній кулі та має намір працювати над тим, щоб українське небо було чистим і безпечним.

РОБОТА, ЯКА ДАРУЄ НЕПЕРЕВЕРШЕНІ ЕМОЦІЇ

Источник: www.ukrinform.ua