“КАТ”: підрозділ, який відбив незліченну кількість штурмів ворога Звіт 29.07.2025 11:50 Укрінформ Бійці окремої роти безпілотних систем дистанційно мінують ворожі позиції та допомагають товаришам, які опинилися в небезпечних ситуаціях.
Підрозділ “КАТ” входить до складу 91-ї окремої Охтирської бригади забезпечення, яка належить до інженерних військ Сухопутних військ Збройних Сил України.
«Ворог точно знає про нашу присутність. Ми чуємо, як вони обговорюють це через радіоперехоплення», – з гордістю висловлюються бійці підрозділу.
Кожен член носить на своїй формі шеврон із зображенням чорного вовка. Командир зазначає, що це єдина істота, яку неможливо приборкати.
«КАТ» було створено восени 2023 року за ініціативою військовослужбовця Федора Кіселара. З публічно доступної інформації відомо, що він брав участь в АТО та брав активну участь в обороні Сумської області з початку повномасштабної війни, керуючи мобільною групою для нейтралізації ДРГ та куруючи саперні підрозділи. Солдат, відомий за позивним «КАТ», командує своїм підрозділом, який протягом двох років завдає значної вогневої потужності ворогу за допомогою гексакоптерів.
З 2024 року «КАТ» проводить бойові операції на Запорізькій передовій ділянці. «Робоче місце» бійців знаходиться майже на передовій, де вони зазвичай діють вночі. Підрозділ використовує гексакоптер, відомий як «Вампір». Цей великий безпілотник важить 15 кг і може перевозити до одного кілограма корисного вантажу (мін або гуманітарних вантажів). «Птах» може подолати відстань 13–15 км в один бік і оснащений потужним акумулятором, що дозволяє здійснювати 40-хвилинний політ. Ми домовилися зустрітися з підрозділом вдень у запорізьких степах, щоб поспостерігати за «Вампіром» та поспілкуватися з їхнім командиром.
ГУМАНІТАР, ЯКИЙ УПАВ НА ГОЛОВУ
Прибувши до заздалегідь узгодженого місця, екіпаж швидко вийшов з машини та почав готувати дрон до запуску. Один член встановив антену, а інші розвантажили боєприпаси та сам «Вампір». Весь процес був виконаний ефективно та зайняв лише кілька хвилин. Бійці уточнили, що вони все ще захищають свої позиції різними способами, оскільки ворог постійно намагається розвідати місцезнаходження екіпажу дрона. Командир взводу безпілотних літальних апаратів, відомий за позивним «Донбас», зазначає, що росіяни не розрізняють важкі бомбардувальники; вони всіх називають «Бабою Ягою».
«Коли ми перехоплюємо їхні повідомлення та чуємо, як вони кажуть: «Баба-Яга над нами», це приносить нам радість. Вони намагаються нам протистояти, але ми постійно впроваджуємо нововведення», – ділиться боєць.
Родом з Донецької області, зокрема з Краматорська, він вступив до лав Збройних Сил України одразу після вторгнення ворога. Він з ентузіазмом ділиться своїм досвідом, демонструючи значні знання про «Вампіра».
– Що становить загрозу для “Вампіра”? – запитую я.
– РЕБ. Однак РЕБ схожа на повітря: вона здається присутньою, але невловимою. З нею можна боротися або її можна обійти. Наразі існує ще один ризик – перехоплювачі FPV, які також потрібно враховувати. Тим не менш, можу стверджувати, що для будь-якої техніки є контрзахід, – пояснює наш співрозмовник.
Я розмірковую, чи зможе наш Вампір протидіяти радіоелектронній боротьбі противника.
– Воно може порушити порядок, але не може отримати контроль.
«Донбас» стверджує, що поява на фронті волоконно-оптичних дронів значно ускладнила логістику, а волоконно-оптичні дрони повністю змінили ведення війни. Тому підрозділ «КАТ» не лише ставить міни, а й підтримує піхоту та інші підрозділи. Наразі «КАТ» здатний виконувати завдання, які інші не можуть.
– Був випадок, коли солдати з одного підрозділу залишалися на своїх позиціях 70 днів, не маючи змоги вийти. Вони були недосяжні. Їхній спостережний пункт знаходився в кутку, а ворог був лише за 500 метрів, і він міг бачити все в радіусі 2–3 км. Ніхто не міг до них підійти. У них не було ні їжі, ні води, ні медикаментів. Чесно кажучи, витримувати такі умови 70 днів у цивільному житті – це чимало, але у воєнний час – це авантюра. Ми доставили їм, як ми кажемо, гуманітарну допомогу. Коли ми десантували, стався кумедний інцидент – вантаж мало не впав на голову одному з хлопців, що могло його поранити. Приблизно через п’ять днів ми відпочивали після бойової операції, коли вони нас відвідали, зайшли у двір і розпитали про ці дрони… Ми подумали, що, мабуть, щось зробили не так. Але вони принесли тістечка, зазначивши, що врятували їх. Нещодавно ми з ними розмовляли, і, на щастя, всі живі та здорові», – згадує «Донбас».
Однак це лише один випадок, і в цьому конфлікті навіть не сотні подібних випадків.
ПРОДАТИ БІЗНЕС ДЛЯ СТВОРЕННЯ ВІДДІЛУ
Під час розмови з Донбасом його товариші запустили в повітря дрон. Його розміри вражають. Його неможливо не помітити чи пропустити, а коли він випускає міну, приховування стає неможливим.
Командир спостерігає за польотом, незалежно від того, чи це бойове завдання чи ні.
«Гадаю, ви пишаєтеся своїм підрозділом?» — запитую я.
Источник: www.ukrinform.ua
