США ініціюють переговори з Україною щодо комплексної угоди про надра. Які приховані політичні мотиви цього і як має на це відповісти Київ? – досліджується в матеріалі “Апострофа”.
Заплановану рамкову угоду щодо корисних копалин мали підписати президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп під час знаменної зустрічі 28 лютого. Однак через розбіжності в Овальному кабінеті підписання не відбулося. На початку березня український президент висловив готовність доопрацювати угоду зі США. Очікувалося, що підписання відбудеться 11 березня в Саудівській Аравії під час зустрічі делегацій обох країн у Джидді. Проте навіть після цієї зустрічі документ залишився в чернетці.
Зрештою, Україна отримала від США «комплексну» версію більш розширеної угоди про «економічне партнерство». Зеленський підтвердив, що американці відхилили рамки, і запропонував негайно завершити повну угоду. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що йому надали текст цього документу представники українського уряду. Він заявив, що використана мова є неприйнятною. “Уточню, що це не остаточний (!!!) документ. І я сподіваюся, що українська сторона вимагатиме і забезпечить суттєві зміни. Тим не менш, текст, який я переглянув, є категорично НЕПРИЙнятним”, – написав він.
Версія, на яку посилається Железняк, відрізняється від рамкової угоди, яка була поширена в ЗМІ і узгоджена обома сторонами – Трамп повернувся до ідеї стягувати з України плату за надану допомогу з відсотками. Це неприпустимо, оскільки США фактично побудували свій військово-промисловий комплекс за кошти, які виділяються на військову допомогу. “Кошти фонду перераховуються за кордон. Якщо з якоїсь причини щось не доходить з нашого боку, ми доплачуємо. Внесок США – ми вже отримуємо допомогу з 2022 року”, – зазначив він.
Крім того, за словами нардепа, документом передбачено створення органу управління фондом у складі п’яти осіб, три посади яких належать США з наданням їм повного права вето, а зміни в угоді можуть відбуватися лише за згодою США. Крім того, він уточнив, що майбутній фонд фінансуватиметься не за рахунок доходів від продажу корисних копалин чи прибутків компаній, які їх видобувають, а за рахунок частини рентної плати та ліцензійних платежів. Загалом виглядає так, що Україна віддає свої активи зовнішньому управлінню для погашення боргу, не отримуючи нічого натомість. Особливо цинічним виглядає положення про те, що борг перед Сполученими Штатами необхідно виплачувати вчасно, оскільки передбачає щорічне збільшення на 4%.
Чому Трамп виступає за нову угоду
Спроби залучити Росію до мирних переговорів показали, що Кремль має намір продовжувати конфлікт. Можливо, Трамп усвідомлює, що постійна підтримка Києва необхідна, і прагне донести своїм виборцям, що він робитиме це інакше, ніж його попередник, на благо своїх виборців. Однак, виходячи з цієї аргументації, достатньо було б підписання рамкової угоди, зазначив у коментарі “Апострофу” голова комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко. Натомість нова угода передбачає тривалий процес перед підписанням.
“Він вносить нову пропозицію, свіжу пропозицію. Але якщо ми обговорюємо міжнародний договір, то це дуже затяжна справа. Треба сформувати делегацію, треба залучити фахівців з нашого боку, не тільки юристів, а й економістів, оскільки це стосується ресурсів країни. Нюанс полягає саме в статті 13 Конституції щодо надр, щодо природних багатств країни, які належать Для людей це дуже важливе питання, яке потребує вирішення багатьох факторів… Є приклади міжнародних конвенцій і договорів, які напрацьовувалися десятиліттями, але тут потрібні місяці, а то й роки», – підкреслив нардеп.
Водночас джерело видання підкреслило: якщо йдеться про власність на природні ресурси, то відповідно до Конституції референдум необхідний. “Доопрацювання міжнародного договору – це лише частина процесу. Тому що договір встановлює права та обов'язки держав. Він не має прямої дії в національному законодавстві. Щоб така дія була прямою, необхідно створити так зване імплементаційне законодавство. І це теж тривалий процес. Він може бути досить затягнутим”, – додав Мережко.
Таким чином, підписання документа наступного тижня, як зазначив міністр фінансів США Скотт Бессан, виглядає малоймовірним. Можливо, Трампу потрібні дискусії щодо нової угоди, щоб надати йому пункти для обговорення з однопартійцями та виборцями, стверджуючи, що вони прагнули запропонувати Україні мир, а вони невдячні, таким чином викликаючи перезавантаження у відносинах з Росією. «Якщо метою Америки є встановлення угоди про певну форму доступу до українських природних ресурсів, то переговори, поступки та розумні компроміси завжди можливі. Якщо метою Америки є лише показати Україну як непідлягаючу переговорам, яку потрібно перебороти заради відносин з Росією, а головна мета — перезавантажити відносини з Росією, то ніщо не може виправити цю ситуацію», — стверджує політолог Петро Олещук.
Така угода, продовжує він, зіткнеться зі значними перешкодами для проходження через Верховну Раду, навіть якщо її підпишуть.
Умови України
Ідею спільного інвестування у видобуток і переробку своїх корисних копалин Україна запропонувала партнерам ще в жовтні минулого року – це було однією зі складових Плану перемоги. Його нібито створили спеціально для Трампа. Однак мова угоди, яку оприлюднив Железняк, не може задовольнити Київ. Можливо, в Білому домі про це знають. «Я не скидаю з рахунків, що це частина переговорного процесу, де вимоги завищуються до максимуму, щоб отримати щось менше», — прокоментував «Апострофу» зовнішньоекономічний експерт Іван Ус.
Крім того, шанси реалізувати те, що окреслено в угоді, мізерні. «Наразі навіть діючі підприємства з активним видобутком, який напрацьовувався десятиліттями, як-от Полтавський гірничо-кар’єрний комбінат та прилеглі території, стають нерентабельними, а що вже говорити про гіпотетичні корисні копалини, які потрібно розвідувати та розробляти», – впевнений фінансовий аналітик Іван Угляниця.
Україна зацікавлена в першу чергу в аналізі наявних ресурсів, що також вимагає інвестицій, вважає Іван Ус. Крім того, співпраця зі Сполученими Штатами може бути вигідною для обох країн у протистоянні їхнім противникам. «Ми стикаємося з викликом глобального тиску на Росію – так історично склалося, що ще до повномасштабної війни Україна мала сировину для виробництва титану.
Источник: www.vesti-ua.net
