Дослідіть оптимістичний, нейтральний та невдалий сценарії для України після зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним на Алясці, детально описані у статті РБК-Україна.
З Дональдом Трампом панує невизначеність – це добре відома фраза в будь-яких прогнозах щодо президента США. Це стосується різних сфер: від практики найму до торговельних тарифів.
Напередодні зустрічі на Алясці ця фраза була особливо поширеною – її повторювали як західні ЗМІ та аналітики, так і джерела РБК-Україна в українському уряді та серед західних дипломатів.
Незважаючи на вичерпні зусилля української влади та європейських союзників протягом останніх днів, спрямовані на з'ясування всіх потенційних принципів, підводних каменів та меж для Трампа в переговорах, ніхто не може передбачити, що станеться в суботу вранці в Києві.
Однак, аналізуючи публічні заяви Трампа, Зеленського та європейських лідерів, а також повідомлення ЗМІ та інсайдерську інформацію, ми можемо принаймні окреслити потенційні сценарії.
Трамп виступає за припинення вогню
З різних заяв Трампа напередодні саміту досить складно сформувати чітке розуміння його намірів на Алясці та того, з ким він планує чи не планує укладати свої «угоди».
Однак, вимальовується одна помітна тема: Трамп, схоже, рішуче налаштований наполягати на повному припиненні вогню. Принаймні, таке зобов'язання він дав європейцям минулого тижня.
Безумовне, всеохоплююче припинення вогню – це саме те, за що Україна та її європейські партнери невпинно виступають останніми місяцями. І навпаки, Путін ухиляється від цього під різними приводами: або односторонньо оголошуючи припинення вогню на обмежений час, або наполягаючи на попередньому обговоренні певних «модальностей».
Як раніше повідомляло РБК-Україна, триваючий конфлікт є одним з головних козирів Путіна, який він може використати лише один раз, тому він точно не хотів би його знецінювати.
Протягом усіх своїх розмов із журналістами цього тижня Зеленський послідовно наголошував, що американський президент має весь необхідний вплив, щоб змусити Путіна поступитися, навіть всупереч його власним бажанням. Це може включати погрозу найсуворішими санкціями, які мали бути запроваджені тижнем раніше. Або ж повний «ядерний варіант» – негайно запровадити ці санкції з гарантією їх скасування, якщо Російська Федерація припинить свої атаки.
Це зрештою зруйнувало б просту, але ефективну стратегію Путіна – відмовитися від режиму припинення вогню під будь-яким приводом, одночасно продовжуючи наступ на сході України та атакуючи тилові об'єкти.
Звичайно, навіть за такого найсприятливішого для України сценарію, саміт на Алясці лише започаткує тривалий процес.
По-перше, жодна угода про припинення вогню не буде ефективною без надійних механізмів моніторингу дотримання цього положення. Враховуючи велику протяжність лінії фронту, це вимагатиме значних людських та технічних ресурсів, і навряд чи вдасться уникнути участі Америки як умовних «арбітрів».
Крім того, як неодноразово заявляли українські посадовці, у разі сталого припинення вогню вони будуть готові обговорювати будь-які питання, пов'язані з мирним врегулюванням. Це, очевидно, включатиме болісні компроміси.
Однак, якщо Трамп справді доб'ється не лише припинення вогню з боку Аляски, але й певного твердого зобов'язання Путіна зустрітися із Зеленським (що наразі видається абсолютно неправдоподібним, навіть за умови домовленості Трамп-Зеленський-Путін), тоді ми зможемо щиро стверджувати, що мирний процес набрав обертів. Насправді це ознаменувало б перший значний прогрес за понад три роки.
Путін перехитрив Трампа
Цікаво відзначити, що всі сторони, залучені з «нашого» боку – США, ЄС+Велика Британія та Україна – застерігають від завищених очікувань напередодні зустрічі. Багато хто в Європі підозрює, що саміт може зрештою ні до чого не призвести, маючи численні шляхи до такого результату.
Наприклад, Путін міг би легко представити якусь форму «повітряного перемир'я» як прогрес, якого бажає Трамп, особливо враховуючи, що такі ідеї вже озвучувалися в західних ЗМІ до візиту Стіва Віткоффа до Москви. Або ж він міг би переконати Трампа, що прогрес недосяжний без створення безлічі «робочих груп» у гіпотетичному Стамбулі – тактика, яку агресори використовували з початку конфлікту на Донбасі. Ця тактика раніше успішно спрацювала з Трампом, як-от у травні, коли у відповідь на вимоги Києва та інших європейських столиць Кремль запропонував «переговори делегації в Стамбулі», що Трамп охоче підтримав.
Або ж Путін міг би переконати Трампа, що Україна нібито програє війну, представивши свіжі статті із західної преси з дуже тривожними заголовками щодо ситуації під Добропіллям.
Як раніше стало відомо РБК-Україна, американські чиновники були приголомшені відмовою України прийняти останні умови, висунуті агресорами: вони стверджували: ви програєте війну, це ваш останній шанс, скоро буде надто пізно, чому ви не погоджуєтеся?! Українським переговірникам знадобилося чимало зусиль, щоб роз'яснити своїм колегам фактичний стан справ.
Онлайн-зустріч «Коаліції рішучих» 13 серпня (фото: president.gov.ua)
Зрештою, порядок денний саміту охоплюватиме не лише Україну. Москва особливо любить наголошувати на цьому: хоча війна, безсумнівно, має значущість, лідери «великих держав» матимуть інші теми для обговорення, зокрема Арктику, космічну співпрацю тощо. Відповідно, Путін може фактично відвернути увагу Трампа від основного питання.
Ймовірно, це займе деякий час – якщо Трамп відчує, що немає прогресу щодо центрального питання – російської агресії проти України – нам слід очікувати відновлення його активності. Однак Путін, безумовно, виграє собі трохи додаткового часу в будь-якому разі.
Україну знову звинувачують
Немає сумнівів, що на відміну від Трампа, який покладатиметься на свої розмовні навички та вміння укладати угоди (які, однак, насамперед відомі з його власних заяв), лідер Кремля прибуде до
Источник: www.vesti-ua.net
