Ситуація навколо НАБУ та САП: чи вплине скандал на подальші відносини України зі США та ЄС?

РБК-Україна пояснює, як західні країни реагували на ситуацію протягом тижня та чи вплине ця суперечка на майбутні зв'язки України зі США та ЄС.

Вперше з початку широкомасштабного російського вторгнення основні наративи в українському суспільному житті змістилися з війни чи мирних переговорів. Незважаючи на постійні виклики на фронті, безперервні обстріли тилу тривають, а в Туреччині відбувся черговий раунд переговорів з Росією, реальна політика ненадовго повернулася в Україну. Цей розвиток подій, у свою чергу, створив нові виклики у відносинах Києва з його ключовими союзниками.

Підвищена тривога

У понеділок, 21 липня, СБУ та Державне бюро розслідувань провели численні обшуки по всій Україні, спрямовані на співробітників Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за підозрою у різних правопорушеннях: від державної зради до нещасних випадків, що сталися кілька років тому.

На початку тижня події розгорталися так стрімко, що стало важко усвідомити їхнє значення – як в іноземних посольствах у Києві, так і в столицях головних партнерів України. Плутанину посилив той факт, що президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніо Коста перебували з візитом до Японії та Китаю.

Перша відповідь послів G7 у Києві щодо ситуації з НАБУ була оприлюднена лише ввечері 21 липня. «Ми зустрілися з НАБУ сьогодні; у нас є значні занепокоєння, і ми плануємо обговорити ці події з керівництвом уряду», – йдеться у заяві послів.

Вони чітко дали зрозуміти, що прагнуть підтримувати прозорість, незалежні інституції та належне управління. Наступний день приніс ще більше приводів для занепокоєння.

22 липня вдень український парламент ухвалив законопроект № 12414, який значно обмежує незалежність НАБУ та САП.

Водночас речник Європейської комісії Гійом Мерсьє висловив стурбованість ЄС щодо нещодавніх дій України щодо її антикорупційних органів. «Ці установи є життєво важливими для порядку денного реформ України та повинні діяти незалежно для боротьби з корупцією та підтримки довіри громадськості», – наголосив Мерсьє.

Він також нагадав, що ЄС надає Україні суттєву фінансову допомогу за умови прогресу в прозорості, судовій реформі та демократичному управлінні. У дипломатичному плані це означає, що якщо Європа вважатиме, що Україна не виконує своїх зобов'язань щодо боротьби з корупцією, фінансування може бути призупинено або виділено в менших обсягах, ніж очікувалося.

Переговори з Президентом

Протягом кількох годин після ухвалення закону як в Україні, так і за кордоном тинялася надія, що президент Зеленський скористається своїм правом вето. За даними Financial Times, президент Франції Еммануель Макрон та вищезгаданий Антоніо Коста намагалися переконати українського президента не підписувати суперечливий законопроект. Вони зв’язалися із Зеленським безпосередньо перед підписанням, буквально «в останній момент».

Крім того, посли країн G7 у Києві наполягали на тому, щоб законопроект не підписувався. Один посол згадав Financial Times, що його нібито утримували в закритій кімнаті без телефонів понад дві години, що заважало їм інформувати свої уряди про наміри Зеленського.

Міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Вельдкамп зазначив, що такі дії є значним регресом у процесі європейської інтеграції України. Тим часом, керівник польської дипломатії Радослав Сікорський наголосив, що президента Зеленського попередили: «найгірше, що він може зробити зараз, це відмовитися від боротьби з корупцією. Українці прагнуть чесної, європейської держави».

Тим не менш, президент Зеленський пізніше заявив, що не спілкувався з Урсулою фон дер Ляєн протягом того тижня.

Публічної реакції Білого дому щодо цієї ситуації не було; проте два впливові сенатори опублікували заяви. Члени Комітету Сенату з міжнародних відносин Джин Шахін (демократка від Каліфорнії) та Ліндсі Грем (республіканка від Каліфорнії) висловили стурбованість тим, що закон підриває значну частину антикорупційного прогресу України. Вони повторили, що одним з основних аргументів для припинення підтримки України є поширена корупція в країні.

У цьому контексті суперечлива ультраправа конгресвумен США Марджорі Тейлор Грін поширила неправдиву інформацію про протести, що спалахнули в Україні. Конгресвумен стверджувала, що ці протести були спровоковані «відмовою Зеленського зупинити війну».

Спроби «змінити» ситуацію

Після двох днів протестів та переговорів із західними партнерами президент Зеленський пішов на деякі поступки. Увечері 23 липня він оголосив, що незабаром до Верховної Ради буде запропоновано президентський законопроект, спрямований на посилення незалежності антикорупційних інституцій та викорінення будь-якого російського впливу на правоохоронні органи.

Законопроект, внесений у четвер, по суті скасовує скорочення повноважень антикорупційних органів, хоча й містить кілька нових положень. Зокрема, він зобов'язує співробітників НАБУ проходити перевірку на поліграфі.

Відразу після заяви Президента України, 24 липня, Європейська Комісія заявила, що «вітає» внесення нового законопроекту щодо нормалізації діяльності НАБУ та САП.

«Ми співпрацюємо з Україною, щоб наші занепокоєння, які були чітко сформульовані вчора та позаминулого дня (22-23 липня – ред.), справді були враховані», – заявила ЄК.

Посли країн G7 також висловили своє схвалення щодо рішень, прийнятих щодо НАБУ та САП.

Того ж дня Володимир Зеленський поспілкувався з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.

«Він повідомив про підготовку законопроекту, який посилить систему правопорядку та забезпечить незалежність і ефективність антикорупційної інфраструктури. Сайрус запропонував залучити експертів, які могли б допомогти у довгостроковій співпраці», – зазначив Президент України.

Він зазначив, що вони з прем'єр-міністром Великої Британії домовилися підтримувати спілкування з цього питання.

Розмова з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем також частково стосувалась вирішення ситуації навколо НАБУ та САП. «Я запропонував Німеччині взяти участь у розгляді законопроекту. Фрідріх запевнив мене у своїй готовності допомогти», – заявив Зеленський.

«Можливо, нам варто було б розпочати діалог. Нам завжди потрібно спілкуватися», – зауважив президент.