Україна та Росія наразі не схильні укладати мирну угоду, яка б їх не влаштовувала, обидві сторони переконані у необхідності продовження бойових дій, зазначає оглядач Марк Урбан. За його словами, для України це битва за самозбереження – і “політична боротьба на межі виживання” для українського президента Володимира Зеленського.
Для кремлівського лідера Володимира Путіна – війна, яку він сам ініціював, але зараз не може припинити: ставки надто високі, а втрати вже колосальні, тому він, як і раніше, націлений на досягнення “позитивного результату”, пише Урбан у своїй статті для The Times.
За його словами, багато хто передбачав, що прихід до влади президента США Дональда Трампа призведе до дипломатичних змін. Перемовини справді велися – від Стамбула до Саудівської Аравії, від Вашингтона до Аляски, – але вони продемонстрували: жодна зі сторін не близька до поразки і не готова до значних компромісів.
Чому Україна та Росія продовжують бойові дії
За словами Урбана, попри “очевидний тупик на передовій” і величезні втрати, обидві сторони керуються власними “теоріями перемоги”, спираючись на різні сильні сторони – від лінії зіткнення протяжністю 1000 кілометрів до економічної стабільності.
Фронт
Цього літа Кремль доклав значних зусиль, намагаючись прорвати оборону української армії. Наступ, за словами оглядача, коштував надзвичайно дорого: за різними підрахунками, загинуло до 250 тисяч російських військових. Навіть якщо взяти “помірну” цифру – 150 тисяч – це величезна ціна за збільшення території лише на 0,4% території України.
Москва, ймовірно, вірить, що її тактичні нововведення та зростаючі обсяги виробництва дозволять виснажити українські ресурси, навіть якщо територіальні здобутки незначні. Тому нещодавно Держдума прийняла закон, який дозволяє вибірковий призов резервістів на наступний рік, що свідчить про готовність продовжувати “м’ясорубку”.
Колишній військовий аташе Великої Британії в Москві та Києві Джон Форман стверджує: “Думка, що Україна зможе відкинути росіян – це ілюзія. З 2023 року в неї відсутні наступальні можливості”. Тому Україна робить ставку на удари на великі відстані.
“Глибока” війна
Черги на автозаправних станціях у Росії стали для українців приводом для радості. За даними Києва, до 38% нафтопереробних потужностей виведено з ладу в результаті атак дронів, хоча більш реалістичні оцінки вказують на зниження виробництва приблизно на 10%, вважає автор.
Мета України – знищувати ключові об’єкти: системи ППО, аеродроми, склади, паливні бази. Останні атаки на російські НПЗ і аеропорти вже відчуваються всередині Росії.
Росія, у відповідь, продовжує власні масштабні атаки на українську енергетику. Цього року у неї – більше дронів, краще виробництво і вища ймовірність прориву української ППО.
Економічна війна
Рішення Трампа ввести санкції проти найбільших російських нафтових компаній – “Роснефти” і “Лукойла” – посилює тиск на ключове джерело прибутків Кремля. Урбан зазначає, що, хоча США поки що не ввели вторинних санкцій, вже є ознаки того, що Індія і Китай шукають альтернативні джерела нафти. Цей крок може підтверджувати, що Трамп робить постійний розворот у бік України та ЄС.
Для Путіна зниження податкових надходжень, збільшення витрат на війну, нестача робочої сили та висока інфляція створюють значні проблеми. “Але Москва вже довела, що здатна адаптуватися до санкцій і витримувати економічні потрясіння”, – пише автор.
Тим часом Україна також стикається з фінансовими складнощами: ЄС досі не узгодив використання російських активів для підтримки Києва.
Хто здобуває перевагу у війні
На думку Джона Формана, “стратегічні показники на боці Росії – за кількістю та ресурсами. Путін вважає, що зберігає ініціативу”. Урбан підкреслює, що, можливо, йому подають надмірно оптимістичну картину, але, зважаючи на готовність Росії зазнавати значних втрат, у неї є перевага на полі бою.
З іншого боку, покращення далекобійних можливостей України змінює баланс, хоча удари по її інфраструктурі теж тривають. В економічному плані обидві сторони поки що здатні триматися, але якщо нафтові санкції вдарять сильніше, а ЄС реалізує план із замороженими активами, ситуація може змінитися не на користь Росії.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
