Російський лідер Володимир Путін оголосив про свій план створення «буферної зони безпеки» вздовж кордону з Україною. Київ відреагував, наголосивши, що це ще раз ілюструє відмову агресора прагнути миру.
РБК-Україна детальніше розповідає про заяву Путіна, події, що передували його висловлюванню, та як українська сторона реагує на заяви диктатора.
Що Путін зазначив щодо «буферної зони» та її контексту
У четвер, 22 травня, під час онлайн-конференції з представниками російського уряду Путін оголосив, що «прийнято рішення про створення необхідної буферної зони безпеки вздовж кордону».
«Наші збройні сили зараз виконують це завдання; активно нейтралізуються вогневі позиції противника, тривають операції», – зазначив Путін, не надаючи подальших подробиць.
Однак, за повідомленнями російських державних ЗМІ, Путін згадував Брянську, Курську та Бєлгородську області, які межують з Чернігівською, Сумською та Харківською областями України.
Показово, що коментарі диктатора пролунали на тлі спроб Росії проникнути через кордон у Сумській області, які розпочалися у квітні, коли Збройні сили України вивели війська з частини Курської області.
Відтоді, як повідомляє Державна прикордонна служба України, російські диверсійні підрозділи намагаються порушити український кордон, зокрема в районі Сум поблизу Басівки та Журавки. Противник посилив свою тактику, створивши невеликі штурмові групи, які прагнуть перетнути кордон та закріпитися на території України з метою розширення військових операцій.
У цьому контексті безпекова ситуація в прикордонних районах Сумської області значно погіршилася, незважаючи на те, що російські війська також здійснюють атаки вглиб регіону з використанням безпілотників, ракет та авіабомб.
Лише за один місяць з регіону було евакуйовано понад 52 000 осіб з понад 200 населених пунктів. Останнім часом окупанти часто завдають ударів по евакуаційному транспорту. Один з останніх трагічних інцидентів стосувався нападу росіян на рейсовий автобус поблизу Білопілля в Сумській області, який евакуював мирних жителів.
Примітно, що перед оголошенням про створення «буферної зони» Путін відвідав Курську область, де зустрівся з місцевими муніципальними керівниками. Під час цієї зустрічі голова Глушковського району Павло Золотарьов закликав лідера Кремля створити «буферну зону» в Сумській області.
У відповідь диктатор поцікавився бажаною глибиною цієї буферної зони, на що Золотарьов висловив бажання, щоб Росія захопила «хоча б Суми», маючи на увазі, що Росія повинна розширити свою територію.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Путін, ймовірно, організував цю зустріч, щоб раціоналізувати амбіції Кремля захопити місто Суми та навколишній регіон як частину так званої «буферної зони». Вони нагадують, що 16 травня під час переговорів з Україною в Стамбулі російська делегація погрожувала окупувати Сумську область для створення «зони безпеки».
Однак, ISW зазначає, що наразі немає жодних ознак того, що ворог близький до досягнення таких цілей. Аналітики зазначають, що за один тиждень окупанти просунулися лише на 1,2 км вздовж фронту, який простягається до 4 км завширшки. Вони стверджують, що такі темпи та масштаби наступу занадто обмежені, щоб свідчити про прорив.
Під час літньо-осінньої наступальної кампанії очікується, що ворог зосередить свої основні зусилля на досягненні двох стратегічних цілей. Одна з них — створення так званої «буферної зони» глибиною 15-20 кілометрів, переважно в Сумській та Харківській областях.
Не перша заява російського диктатора щодо «буфера»
Важливо зазначити, що коментарі диктатора щодо формування «буферної» або «санітарної» зони не є безпрецедентними. Минулого року він зробив аналогічні зауваження щодо «санітарної зони» вздовж кордону між Харковом та Бєлгородом, після чого окупанти розпочали наступ на Вовчанськ та Липки.
У виданні «Важливі історії» зазначалося, що Путін робив подібні коментарі вісім разів протягом останніх двох років. Наприклад, диктатор вперше погрожував створити «санітарну зону» в Україні 13 червня 2023 року, стверджуючи, що «якщо українські обстріли продовжаться в російських регіонах, Російській Федерації доведеться розглянути можливість створення санітарної зони».
Згодом, 31 січня 2024 року, російський диктатор згадав про «демілітаризовану зону». 18 березня того ж року він повторив, що Російська Федерація «розгляне питання про створення санітарної зони». До 17 травня Путін заявив, що російські війська «розпочали створення зони безпеки в Харківській області».
28 травня лідер Кремля попередив, що якщо Збройні сили України застосують далекобійну зброю, Росії «знову доведеться вирішувати питання про створення санітарної зони». 20 червня він знову заявив, що російські війська формують «санітарну зону» в Харківській області.
А 12 березня цього року Путін наказав серйозно розглянути питання про створення «зони безпеки».
Як реагує Україна
Варто зазначити, що українська сторона вже відреагувала на останні заяви Путіна щодо «буфера». Речник МЗС Георгій Тихий та керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони Андрій Коваленко зазначили, що Путін не вперше висловлює подібні настрої.
«Рік тому його зусилля в цьому напрямку зазнали невдачі, хоча його також залякували. Зараз він просто демонструє, що не має наміру припиняти бойові дії», – наголосив Коваленко.
Тим часом речник МЗС заявив, що заяви Путіна чітко демонструють, що саме лідер Кремля та Росія наразі перешкоджають мирним ініціативам. Тому необхідно посилювати тиск на них у всіх формах.
«Що стосується різних буферних зон, то вони можуть бути створені на території Росії. Саме тому Україна з минулого року проводить операції в Курській області. Це наша позиція», – стверджував Тихий.
Пізніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на зауваження російського диктатора.
«Я нагадую світові
Источник: www.vesti-ua.net
