Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект 13533, спрямований на відновлення автономії НАБУ та САП. Днем раніше аналогічну пропозицію вніс колектив із 48 народних депутатів. Щоб дослідити відмінності між законодавчими пропозиціями щодо НАБУ та САП, а також дізнатися, коли Рада проголосує, зверніться до матеріалів РБК-Україна.
У вівторок, 22 липня, Верховна Рада схвалила законопроект 12414, до якого було внесено поправки перед другим читанням. Ці зміни фактично позбавили НАБУ та САП їхньої незалежності.
Зокрема, Генеральному прокурору було надано повноваження запитувати будь-які справи у детективів НАБУ та перепризначати поточні розслідування з Бюро іншим правоохоронним органам. Ці важливі зміни були обґрунтовані необхідністю захистити НАБУ від російського впливу та пришвидшити вирішення справ, які залишаються невирішеними роками.
Проект закону швидко пройшов через парламентські комітети, був негайно внесений до порядку денного Ради та швидко схвалений. За нього проголосували 263 депутати, і пізніше того ж вечора президент Володимир Зеленський підписав його, навіть коли натовпи почали збиратися на перші протести біля Офісу Президента.
Ці поправки викликали значний шок як в Україні, так і за кордоном. Поки західні союзники закликали владу відновити незалежність НАБУ та САП, протести почали ескалувати. На другий день після ухвалення законопроекту на площах українських міст зібралося більше людей, ніж раніше. Відповідно, Офіс Президента був змушений звернути на це увагу.
24 липня, наступного дня після прийняття закону, Зеленський вніс новий законопроект, фактично переглядаючи попередній та пропонуючи власні «запобіжні заходи».
Три дні обговорень
Спірні поправки, що стосуються діяльності НАБУ та САП, з'явилися несподівано та також були швидко проголосовані Радою. Відображення на табло цифри «263» було зустрінуто оплесками та загальним тріумфом у парламенті, і така реакція зрозуміла, враховуючи, що деякі з тих, хто проголосував «за», самі причетні до розслідувань НАБУ та САП.
Відразу після голосування керівники обох антикорупційних відомств, Семен Кривонос та Олександр Клименко, звернулися до ЗМІ. Вони заявили, що поправки фактично ліквідують антикорупційну систему в Україні, та закликали президента Володимира Зеленського накласти вето на це законодавство.
Протягом дня опір законопроекту зростав — депутати, які проголосували проти нього, закликали до альтернативи та почали збирати для неї підтримку. Впливові громадські діячі та активісти в соціальних мережах визначили час і місце проведення протестів.
Водночас західні союзники висловили свої побоювання. Вони наголосили, що незалежність НАБУ та САП є фундаментальною умовою європейської інтеграції України. Зміни в антикорупційних інституціях України викликали подив у багатьох лідерів, включаючи президента Європейської Комісії, а також лідерів Франції, Німеччини та Великої Британії, а також американських законодавців. Переважним посланням було те, що НАБУ та САП повинні повернути собі автономію.
«Ліквідація основних гарантій незалежності НАБУ є значним кроком назад. Автономні інституції, такі як НАБУ та САП, мають вирішальне значення для європейського шляху України. Дотримання верховенства права залишається центральним у переговорах щодо вступу до ЄС», – заявила комісар ЄС з питань розширення Марта Кос.
Того ж дня Генеральний прокурор Руслан Кравченко та голова Служби безпеки України Василь Малюк виступили на захист поправок. Виступаючи перед журналістами на пізній прес-конференції, Малюк конкретно згадав про ймовірний вплив Росії на Бюро. Він натякнув, що Бюро не поспішає з вирішенням цього питання, посилаючись на справу проти співробітника НАБУ Віктора Гусарова, підозрюваного у співпраці з Росією.
Обидва чиновники запевнили пресу, що НАБУ та САП залишаться незалежними, навіть попри те, що обидва відомства тепер повністю підпорядковуються Генеральній прокуратурі.
«Чи живемо ми в правовій державі? Я стверджую, що живемо. Який основний закон? Конституція. Нікого не розпустили. Я не депутат і не законодавець. Повірте, за що вони голосували – це питання депутатів, і вам було б доречніше запитати їх. Це був би правильний і логічний підхід. Вони дадуть певні висновки», – зауважив тоді голова СБУ.
Малюк також нагадав про суперечливі обшуки в Національній гвардії, зокрема, в резиденції бригадного генерала Олександра Півненка. За словами голови СБУ, ці дії значно деморалізували бійців Національної гвардії, що спонукало міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка тижнями відвідувати бригади, щоб заспокоїти їх.
Джерела у вищих ешелонах влади повідомили РБК-Україна, що поява цих поправок була зумовлена не лише бажанням Офісу Президента встановити контроль над Бюро та Антикорупційною прокуратурою.
«Влада мала претензії щодо ігнорування справ; вони дізналися про це через ЗМІ, тоді як суспільство тиснуло на них щодо боротьби з корупцією», – заявило джерело видання.
Тим часом протести посилювалися поблизу урядового кварталу в Києві та інших містах України.
За даними РБК-Україна, протягом вечора на площі Франка у столиці зібралося близько 5000 осіб. Вони закликали Зеленського різними гаслами не підтримувати законопроект. Проте президент все ж таки підписав його, що викликало обурення серед демонстрантів та вигуки «Ганьба!».
Звичне вечірнє звернення Зеленського було опубліковано в інтернеті лише після півночі. Президент разом із генеральним прокурором та головою СБУ наголосив на небезпеці потенційного російського впливу на антикорупційні органи та зазначив, що справи «на мільярди доларів затягуються роками». Однак ці зауваження знайшли відгук у небагатьох, і наступного дня, 23 липня, критики законопроекту продовжували збирати підтримку на підтримку альтернативної пропозиції.
Источник: www.vesti-ua.net
