Камала Гарріс вже офіційно є кандидаткою в президенти США від Демократичної партії. В разі її перемоги, у “спадок” від чинного лідера Джо Байдена вона отримає одне із найскладніших питань у зовнішній політиці Штатів – війну РФ проти України.
Багато хто з демократів стверджує, що в українській політиці чинного президента США Джо Байдена немає нічого принципово неправильного. Навпаки, його радники та прихильники пояснюють, що він залишається вірним своїй початковій меті – підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, уникаючи при цьому прямого конфлікту з Росією. Однак вірність стратегії не гарантує її успіху. І хоча Байдену вдалося очолити широку міжнародну коаліцію на підтримку України, дивлячись на ситуацію на полі бою, межі цього обережного підходу зараз стають очевидними. Незважаючи транскордонне вторгнення до Росії, Київ втрачає позиції, як в прямому, так і в переносному сенсі, пише в колонці для Politico генеральний директор міжнародної політичної консалтингової фірми Rasmussen Global Фабріс Потьє.
“Таким чином, продовження балансування Байдена означає, що наближається момент провалу – до або після болісної мирної угоди з Росією, яка все ще прагне підірвати суверенну і незалежну Україну. Ще одним неоптимальним результатом обережної доктрини Байдена є те, що політика США щодо України все частіше диктується з табору колишнього президента США Дональда Трампа в Мар-о-Лаго, а не з самого Вашингтона. Саме Трамп зірвав і затягнув голосування в Конгресі США щодо надання додаткової допомоги Україні. І зараз саме Трамп і його радники знову керують розмовою про те, як і коли має закінчитися війна”, – йдеться у матеріалі.
Потьє зазначає, що намагаючись вивести питання України за рамки передвиборчої кампанії, команда Байдена, по суті, дозволила Трампу формувати наратив навколо будь-якої майбутньої мирної угоди.
“Отже, тепер, коли номінація Гарріс забезпечена, демократи повинні відновити свій контроль над американською політикою щодо України – політикою, яка для досягнення успіху повинна чітко дати зрозуміти, що ця війна буде доведена до сприятливого завершення лише за допомогою сили”, – пише він.
Наприклад, на думку автора колонки, Гарріс має продемонструвати свою готовність зняти останні застереження щодо використання західних озброєнь великої дальності проти військових цілей на території Росії, а також щодо розгортання в Україні інструкторів з країн-членів НАТО.
Досі нерішучість Байдена дозволяла Росії ескалацію конфлікту з обмеженими витратами. Гарріс, зі свого боку, повинна показати, що вона не дозволить російському диктатору Володимиру Путіну визначати умови війни. З цією метою вона могла б запропонувати новий підхід, в рамках якого країни НАТО, які бажають зробити більше, могли б це зробити.
Наприклад, вона могла б заявити про підтримку з боку США союзників, які збивають російські ракети або безпілотники в безпосередній близькості від своєї території у якості самооборони – крок, який не означав би прямого втручання НАТО в конфлікт, але який дозволив би відійти від вузького тлумачення Байденом інтересів НАТО і ролі Альянсу в підтримці України.
Новий план Гарріс міг би також вирішити велику проблему серед республіканців, які вважають, що європейці все ще роблять занадто мало [у підтримці України]. Зняття цих обмежувальних застережень і демонстрація підтримки з боку США відкриє шлях для більш прогресивних європейських союзників – таких як Франція, Велика Британія, країни Скандинавії, Чехія, Румунія і Польща – до більш зважених ризиків у підтримці України.
“Ми переживаємо критичний момент, який вимагає нового підходу. Україні необхідно зміцнити свої позиції перед будь-якими можливими мирними переговорами, в той час як Трамп неправдоподібно пообіцяв закінчити війну за один день. На тлі всього цього Гарріс могла б почати визначати свою власну, більш реалістичну стратегічну угоду – план, який має продемонструвати, що Україна та її європейські союзники можуть забезпечити основну частину сил, необхідних для захисту України, а США нададуть меншу, але все ж таки необхідну частку”, – запропонував Потьє.
Наприклад, Гарріс могла б заявити, що якщо Європа активізується і розробить надійний план оборонних інвестицій і готовності до захисту України на наступні п’ять років, то США підтримають надання Україні запрошення до вступу в НАТО.
“Дехто в Демократичній партії не погодиться з таким підходом, стверджуючи, що зараз настав час не привертати зайвої уваги до України – зрештою, саме такої лінії дотримувалися протягом всієї весни, напередодні саміту НАТО. Але такий підхід не лише не приніс партії жодних позитивних результатів на виборах, але й дозволив Трампу захопити наратив про Україну, давши Путіну час для зміцнення своїх позицій на полі бою. По мірі того, як ми наближаємося до мирних переговорів, Гарріс має шанс зміцнити позиції України і показати, що європейські союзники зроблять основну частину важкої роботи. І це було б добре не лише для України, але й для її шансів на перемогу в Білому домі”, – резюмує Фабріс Потьє.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
Источник: www.vesti-ua.net
