У цій статті йдеться про підсумки Мюнхенської конференції з безпеки для України, побоювання Європи, характер переговорів з американцями та майбутні очікування РБК-Україна.
“До Мюнхена ми приїхали з досить песимістичним настроєм, але від'їжджаємо в значно покращеному настрої”, — таке зауваження передали РБК-Україна численні члени української делегації.
Зміна настроїв пояснюється двома ключовими факторами. По-перше, початкова значна особиста взаємодія з високопосадовцями нової американської адміністрації виявилася досить плідною. Водночас розвиток подій протягом тижня виглядав досить тривожним.
Спочатку Дональд Трамп вразив усіх своїм зверненням до Путіна та подальшими зауваженнями щодо України, включаючи оголошення про нові діалоги та навіть всеосяжні переговори з росіянами. Міністр оборони США Піт Хегсет ще більше підігрів занепокоєння, прямо заявивши під час своїх виступів у штаб-квартирі НАТО, що членство України в Альянсі не є вигідним.
Хоча раніше ніхто не давав серйозних обіцянок щодо членства України в НАТО, сам факт того, що високопоставлений американський чиновник публічно висловлював такі настрої в напористій манері, чітко вказував на те, що обставини змінилися.
“Це стиль переговорів Трампа з нами – прямо стикатися з проблемами, вносити різні ідеї, ініціативи, переговори, вимагаючи швидких домовленостей і негайних зустрічей, щоб все вирішити”, – зауважив РБК-Україна досвідчений колишній український чиновник під час Мюнхенської конференції.
Окрім невпинного шквалу заяв Трампа, ситуацію погіршував безперервний потік «інсайдерських» повідомлень із західних ЗМІ. І організаторам конференції, і самому Зеленському довелося спростовувати ці твердження, як-от чутки про українсько-американсько-російські переговори, які відбуваються в Мюнхені або плануються пізніше в Саудівській Аравії.
Практично тиск Трампа призвів до того, що Україну закликали підписати угоду про видобуток корисних копалин, проект якої цього тижня привіз до Києва міністр фінансів США Скотт Бессан.
Американці мали на меті завершити його в Мюнхені, явно мотивовані перспективою вигідно представити його вітчизняній аудиторії. Вони підкреслили, що, на відміну від Байдена, вони не просто надсилають Україні мільярди, а натомість сприяють вигідній домовленості.
Перед українською делегацією стояло складне подвійне завдання. По-перше, їм потрібно було уникати вигляду надто поступливих перед американцями — це було б витлумачено як ознака слабкості та могло б призвести до подальшого нав’язування. По-друге, вони повинні були обережно орієнтуватися в цьому, щоб підтримувати позитивні відносини з новою адміністрацією США, яка тільки почала формуватися.
Водночас, за даними видання, американська сторона спочатку висунула передумову: особиста зустріч віце-президента США Дж. Д. Венса з Володимиром Зеленським може відбутися лише за умови попередньої згоди України на угоду про видобуток корисних копалин.
Зрештою, ця умова була знята, зустріч продовжилася, і, за даними ряду джерел РБК-Україна, українська делегація в цілому витримала цей “тест”. Зеленський пояснив журналістам, що запропонований документ є здебільшого однобічним і не передбачає жодних зобов’язань чи гарантій з боку США. Тому це потребуватиме подальших переговорів — і Україна не відкидає саму концепцію. “Ми чітко продемонстрували нашим американським колегам, що у нас теж є своя позиція. Вони подарували нам лимон, а наше завдання – перетворити його на лимонад”, – поділився РБК-Україна співрозмовник з української делегації.
Другою причиною, яка вселяла певний оптимізм серед українських представників у Мюнхені, було явне пробудження Європи. Це вимагало серії потрясінь від команди Трампа, яка минулого тижня вперше серйозно поставилася до європейських справ.
Першим, хто роздратував європейську аудиторію, був Хегсет, який прямо сказав європейським союзникам у Брюсселі, що США більше не виступатимуть гарантом їхньої безпеки. Після цього віце-президент Венс виступив із програмною промовою в Мюнхені, зосередившись не на війні в Україні, Близькому Сході чи китайській загрозі, а радше на питаннях демократії в самій Європі.
Венс прямо доніс здивованим європейцям, що їхні цінності тепер значно розходяться з американськими. Багаторічні учасники Мюнхенських конференцій після цього в один голос повідомили РБК-Україна, що ніколи не були свідками такого шоку серед європейців (оригінальний термін був більш жорстким).
У той час як східний фланг ЄС/НАТО давно усвідомив реальність своїх обставин, як і північні країни, включаючи Велику Британію, «стара» континентальна Європа визнала останні заяви справжнім відкриттям. Перспектива раптом залишитися без американської «парасольки безпеки» їх щиро насторожила, а також усвідомлення того, що так звана «трансатлантична єдність», схоже, існує більше в теорії, ніж на практиці. Звернення Венса разом із заявами Трампа та інших американських офіційних осіб явно стало центральною темою обговорення як під час офіційних заходів у Мюнхені, так і під час неофіційних обмінів інформацією.
«Сьогодні неділя вранці, і я відчуваю себе так, ніби ми сидимо на комісії терапевтів. Ми намагаємося заспокоїти себе, заспокоїти свої емоції та стверджувати, що ми не в жахливій ситуації та робимо все можливе. Проте це справді виклик і, можливо, аспект європейської культури — ми постійно намагаємося відобразити», — прокоментував президент Латвії Едгарс Рінкевич під час одного з панельні дискусії.
У відповідь на стрімкий розвиток подій на околицях Мюнхена був скликаний екстрений саміт міністрів закордонних справ європейських країн, а сьогодні в Парижі запланована зустріч на рівні лідерів великих країн, ініційована президентом Франції Еммануелем Макроном.
Ефективність цих зусиль стане очевидною лише заднім числом. Наразі думки розходяться. «Я боюся, що за кілька днів ми повернемося до наших звичних буднів», – сказав той же Рінкевич.
Проте українська делегація залишається переважно оптимістичною. Джерела видання вказали, що наша сторона загалом просила європейців не загострювати відносини з американцями та уникати надмірно різкої реакції, яка може бути згубною. У цьому Україну, в тому числі, підтримують англійці.
Ще одне зауваження, яке справило значне враження на європейців (у тому числі на перших посадовців, політиків і журналістів), надійшло від спецпредставника Трампа в Україні Кіта Келлога: Європа фізично не буде присутня за столом переговорів. По суті, послання Келлога полягало в тому, що європейці раніше намагалися досягти домовленостей, уклали Мінські угоди – і результати були очевидні; тому американці зараз візьмуть на себе відповідальність за переговори і продемонструють, як це потрібно робити. Крім того, в Мюнхені не було суттєвих дискусій щодо конкретних елементів мирного плану (наприклад, розмежування території), це РБК-Україна підтвердили всі учасники української делегації. Швидше, за словами Келлога, були просто «дискусії про дискусії» – дослідження потенційних параметрів для мирного вирішення.
Источник: www.vesti-ua.net
