Як світова спільнота (і Європа зокрема) сприймає розміщення миротворців уздовж кордонів України та Росії?
Італійське видання La Reppublika спробувало проаналізувати можливі сценарії. Однак ці сценарії розглядаються з точки зору Путіна і Трампа, залишаючи Україну, здавалося б, відстороненою від вирішення проблеми, яка в першу чергу стосується її, а згодом і інших. Проте три роки конфлікту демонструють, що не всі прагнення Путіна здійснюються.
“Путін абсолютно чітко дав зрозуміти, що він ніколи не погодиться на присутність НАТО, Європейського Союзу або європейських військ у будь-якій формі, як на його території, так і поблизу його кордонів. Він наполягав на тому, щоб ООН не брала участь у цьому етапі обговорень, оскільки він вважає, що організація не відіграє жодної ролі в цих переговорах, що зароджуються. Він має намір керувати цією ситуацією виключно з Дональдом Трампом. Однак це може змінитися. Одночасно схвалення Москви залишається важливою передумовою для будь-якого рішення», – наголошується в статті.
Пропозиція передбачає спочатку створити перший миротворчий контингент, який би діяв під егідою ООН. Нещодавно генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш відвідав засідання Європейської ради в Брюсселі, під час якого обговорювалася можливість розгортання “блакитних касок” з Азії та Південної Америки. До розглядуваних країн входять Індія, Бразилія, Індонезія та Саудівська Аравія. Передбачається, що ці миротворчі сили будуть здійснювати контроль за російсько-українським кордоном, при цьому участь НАТО та європейських держав у цій місії виключена.
Далі має бути сформований другий контингент із так званих «добровольців» з Європи та їхніх союзників. Ймовірними учасниками є Велика Британія, Франція, Німеччина, Канада та Італія. Жодна з країн, які брали участь у дискусіях у Лондоні та Парижі, прямо не виключила свою участь. Однак ця друга група не буде розгорнута на передовій, а натомість охоронятиме кордони між Європейським Союзом та Україною. Його обов’язки будуть зосереджені на прикордонних регіонах Польщі, Болгарії, Словаччини та, можливо, Угорщини. Це стане додатковим стримуючим фактором для Росії, якщо вона спробує зазіхнути на території ЄС, хоча насправді очікується, що європейський контингент буде зосереджений виключно на захисті власних кордонів.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Коста повідомили про підсумки саміту за участю лідерів Ісландії, Норвегії, Туреччини та Великої Британії, а також пом’якшили обмеження на купівлю зброї в цих країнах через фінансування від ініціативи ReArm Europe.
Між цими двома зонами залишиться українська армія, яку потрібно зміцнювати і підтримувати. Тому і європейці, і американці готові активно постачати озброєння Києву. Однак варто визнати суттєвий момент: українські війська загартовані реальним бойовим досвідом, тоді як армії європейських держав – значно менше.
Четвертим критичним аспектом у цьому рівнянні є Сполучені Штати. Президент Дональд Трамп неодноразово заявляв, що не має наміру брати участь у формуванні миротворчих сил чи будь-яких військових контингентів на українській землі. Тим не менш, Вашингтон готовий взяти на себе роль матеріально-технічного забезпечення всієї операції. Це включає в себе спостереження за повітрям за допомогою супутників і радарів. Крім того, ця допомога не буде надаватися безкоштовно: Трамп чітко дав зрозуміти, що вона залежить від угоди із Зеленським щодо рідкоземельних металів — життєво важливого ресурсу для високотехнологічного виробництва, яким Україна особливо багата. Отже, Сполучені Штати будуть безпосередньо зацікавлені в забезпеченні стабільності та миру для використання цих ресурсів. Цей фактор також має вирішальне значення для Європи, що ускладнює дистанціювання від мирного процесу: ті, хто виходить з переговорів, також втрачають економічні переваги.
“Наразі всі очікують дзвінка Трампа Путіну: Крим – це Росія, і перемир'я не за горами”, – зазначає видання. Як свідчать спекуляції, представлені в європейських газетах, зрозуміло, чого прагне досягти Путін: Крим, окуповані регіони України (разом з тими, що ще не захоплені), і створення України як країни, залежної від інших. Крім того, статус Криму вже вважається врегульованим, хоча Україна постійно заявляє, що ніколи не визнає окуповані території, включно з Кримом, частиною Росії.
Цей чотириетапний план, як припускає видання, може бути реалізований лише після всеосяжної мирної угоди. Простого припинення вогню недостатньо. Навколо намірів як Путіна, так і Трампа занадто багато невизначеностей. Крім того, Європейський Союз опинився в дивній ситуації: американський президент не бажає вести переговори з інституціями ЄС, віддаючи перевагу дискусіям з окремими країнами, а Путін утримується від взаємодії ні з ЄС, ні з національними урядами. За цих обставин Європа (а не Росія!) опиняється в ізоляції, а посилення власної оборони стає не просто пріоритетом, а необхідністю.
Чому можна довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
Источник: www.vesti-ua.net
