Російський лідер Володимир Путін знову намагається нав'язати Україні та Заходу «угоду», яка не гарантує припинення конфлікту. Історичні прецеденти показують, що Москва послідовно брала на себе грандіозні зобов'язання, а потім порушувала їх, використовуючи політичні та військові стратегії для досягнення власних цілей.
Про це повідомляє видання The Telegraph.
У 1994 році Росія, підписавши Будапештський меморандум, пообіцяла поважати територіальну цілісність України в обмін на відмову Києва від ядерної зброї. Однак у 2014 році Москва окупувала Крим та розв'язала війну на Донбасі, а у 2022 році розпочала повномасштабне вторгнення.
Наразі Кремль дотримується тієї ж стратегії: намагається послабити міжнародний тиск, перекласти провину на Україну та одночасно диктувати умови миру. Міністерство закордонних справ Росії заявило, що ігноруватиме «будь-які сценарії» за участю НАТО на українській землі, погрожуючи «неконтрольованою ескалацією» та «непередбаченими наслідками». Такі формулювання є добре відомою тактикою Москви, яка використовує шантаж та психологічні маніпуляції.
Експерти нагадують нам, що це класичний метод так званого «рефлексивного контролю» – концепції радянської психологічної війни, де ціль змушена діяти в інтересах агресора, перебуваючи в ілюзії власного вибору. Саме так Кремль прагне вплинути як на США, так і на Європу.
Аналітики вказують на те, що Росія прагне ізолювати Україну від своїх союзників і розбити трансатлантичну єдність. Стратегія полягає в тому, щоб «розділяти і володарювати». Москва вже намагається скористатися розбіжностями між Вашингтоном і Лондоном, звинувачуючи Велику Британію в саботажі переговорів.
Примітно, що під час саміту на Алясці Путін відкрито ігнорував Дональда Трампа, попри те, що останній, за словами американських журналістів, повторював кремлівські наративи, звинувачуючи Україну в конфлікті. Цей «символізм» у дискусіях ще більше підкреслює: Кремль намагається встановлювати порядок денний та використовувати будь-які вразливості своїх супротивників.
Політичні аналітики застерігають, що головною метою Путіна є стратегічно важливі регіони України, зокрема великі міста, які можуть слугувати відправними точками для нових наступів. Якщо Україна погодиться на такі умови, мільйони громадян будуть змушені тікати, оскільки життя під російським контролем тягне за собою репресії, беззаконня та встановлення диктатури.
Водночас Кремль демонструє готовність тимчасово відкласти риторику щодо НАТО, але виключно для того, щоб виграти час та реорганізувати свої сили. Експерти нагадують: російська військова доктрина розглядає політичний, інформаційний та економічний тиск як невід'ємну частину війни. Це означає, що навіть з підписанням «мирної угоди» конфлікт не завершиться, а навпаки, перейде в нову фазу гібридної війни.
Західні лідери не відкидають можливості спроби Росії повторити сценарії, що спостерігалися в Грузії та Молдові, — використовуючи проросійських олігархів та політиків для поступової інтеграції цих країн у сферу впливу Москви.
«Путін сприймає Захід як слабкий та недалекоглядний у своїх рішеннях. Він переконаний, що може виснажити як Україну, так і її союзників», – зазначають експерти.
Президент Володимир Зеленський зараз стоїть перед складним вибором: прийняти мир, який залишить Україну беззахисною, чи відхилити угоду та продовжувати боротьбу за справедливий та тривалий мир.
Українці вже висловили свою позицію: «жодний мир не кращий за поганий мир». Цей принцип стає вирішальним у поточних переговорах, що визначають майбутнє не лише України, а й усієї Європи.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net у Google News
Источник: www.vesti-ua.net
