Коли Володимир Зеленський вийшов зі свого автомобіля на сходах Білого дому, де на нього чекав Дональд Трамп, український президент та ті, хто стежив за дискусіями попереднього дня онлайн, ймовірно, відчули відчуття дежавю. Такі сцени можна було побачити майже шість місяців тому, 28 лютого, – і, як відомо, та зустріч завершилася досить сумно. Знадобилося кілька місяців, щоб просто відновити відносини з Вашингтоном до їхнього колишнього стану.
Можливість повторення подібного сценарію була дуже високою, але, на щастя, вона не матеріалізувалася. Фактично, як зазначив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц після візиту, його очікування не лише виправдалися, а й перевершили всі очікування.
РБК-Україна окреслює ключові результати вчорашньої зустрічі в Білому домі.
Зеленський виніс урок з попередньої зустрічі
Цього разу, на відміну від лютого, український президент прибув на зустріч повністю підготовленим до діалогу з таким особливим колегою. Від костюма, який з самого початку справив сприятливе враження на Трампа, до листа, написаного Оленою Зеленською до Меланії Трамп, це був не просто ввічливий жест у відповідь на листування, яке перша леді США надіслала Володимиру Путіну – схоже, що також існувало розуміння того, що Дональд Трамп щиро цінує рукописні листи.
Стиль спілкування українського президента також помітно змінився – він постійно висловлював свою вдячність Америці та, зокрема, Трампу за його зусилля. Він утримувався від суперечок на камеру щодо тем, щодо яких Україна та Сполучені Штати досі дотримуються різних поглядів.
Як виявилося, ці прості методи виявилися дуже ефективними у взаємодії з Трампом – публічна частина взаємодії розгорталася у виразно позитивній атмосфері.
Здається, європейські лідери давно зрозуміли, як підходити до мешканця Білого дому. Навіть коли вони публічно виступали проти Трампа, вони робили це непомітно, щоб уникнути його провокацій.
Україні та Європі вдалося змістити фокус зустрічі
Головним питанням, що передувало переговорам у Вашингтоні, були, звичайно ж, територіальні компроміси України. За даними різних західних ЗМІ, після зустрічі на Алясці Трамп загалом прийняв ідею Путіна про «Донбас в обмін на прогрес у напрямку миру». І безпосередньо перед зустріччю в Білому домі як сам Трамп, так і високопоставлені члени його команди активно обговорювали цю тему в ЗМІ та соціальних мережах.
Однак, як повідомили джерела РБК-Україна, питання територій не було головним за зачиненими дверима – його перенесли на потенційну зустріч Зеленського та Путіна. Основний акцент був зроблений на підготовці до тристоронньої зустрічі та гарантіях безпеки для України.
У цьому відношенні те, що Axios назвав «триетапною стратегією переговорів» Трампа, спрацювало на користь України. Її головною короткостроковою метою є навіть не досягнення припинення вогню чи тривалого миру, а просто зібрати Зеленського та Путіна в одній кімнаті. З цією метою Трамп спочатку зустрівся з Путіним на Алясці, потім із Зеленським у Вашингтоні. За планом американського президента, наступна зустріч має відбутися між Зеленським та Путіним, ймовірно, за участю Трампа.
У цьому контексті Україна опиняється у вигіднішому становищі, оскільки Зеленський місяцями послідовно повторює, що готовий до переговорів з Путіним у будь-який час, у будь-якому місці та в будь-якому форматі. Тим часом Кремль зазвичай лише невиразно бурмоче та покашлює з цього приводу.
Трамп функціонує як самонавідна ракета, ціллячись у людину, яку наразі вважають головною перешкодою на шляху до мети. Коли Трамп після лютого сприйняв Зеленського в цій ролі, Україна зіткнулася з численними складними ситуаціями. Однак, коли Трамп влітку дійшов висновку, що саме Путін не прагне миру, він публічно виступив проти російського лідера. Таким чином, своєю беззастережною згодою на тристоронню зустріч Зеленський знову відводить удар.
Щодо гарантій, Трамп вчора виглядав значно більш сприйнятливим до цієї ідеї, ніж у попередні місяці. Особливо враховуючи, що Україна в цьому сценарії не є просто запитувачем – навпаки, Вашингтону пропонують багатомільярдні контракти на закупівлю озброєнь, що фінансуються за рахунок європейських ресурсів. А Трамп із задоволенням продає американську продукцію на міжнародному рівні.
Щодо іншого аспекту гарантій – підтримки потенційного європейського контингенту в Україні – то тут ще менше конкретики. Хоча Трамп принципово не проти такої ідеї. Крім того, як повідомили джерела в дипломатичних колах РБК-Україна, підтримка з боку США є основною умовою для європейців розпочати всю цю місію.
Ще один сприятливий аспект – схоже, що Зеленському вдалося дещо похитнути переконання Трампа в тому, що Росія вже переважає на полі бою, ідею, яку, ймовірно, прищепив йому Путін під час їхньої зустрічі на Алясці. Зрештою, якщо агресорам вдалося захопити менше одного відсотка території України за 1000 днів, то добровільно поступатися їм більшою кількістю земель на Донбасі, ніж вони фактично захопили, є досить ірраціональною.
М'яч перекинуто на поле Путіна
Одним із суттєвих викликів після Аляски стало те, що Путін, не йдучи на жодні поступки, не лише зняв з розгляду питання про припинення вогню та санкції, а й фактично переклав відповідальність на Україну – наступний крок тепер очікувався від Зеленського. Однією з цілей вчорашньої зустрічі було повернути відповідальність агресорам.
Схоже, цього вдалося досягти – Трамп навіть не дочекався завершення зустрічі із Зеленським та європейцями, зробивши паузу, щоб зв’язатися з Москвою. В офіційних повідомленнях росіяни знову спробували «розв’язати» зустріч лідерів і звести її до рівня делегацій. Як символічний жест вони запропонували «підвищити рівень представництва». Однак той факт, що Лавров засідатиме у Стамбулі замість Мединського, нічого не змінить.
Хоча Трамп оголосив, що він вже займається організацією зустрічі між Путіним і Зеленським (після якої відбудеться тристороння зустріч за участю Трампа, Зеленського та Путіна), а джерела Reuters стверджують, що таку домовленість запропонував сам російський диктатор, перспективи будь-яких таких самітів залишаються дуже невизначеними.
Росіяни досить люблять використовувати прямолінійну тактику «так, але…». Вони, звичайно, стверджують, що згодні (на переговори, саміт, припинення війни тощо), але перед цим мають бути встановлені певні умови. Встановлення цих умов може тривати нескінченно, як показують багаторічні непродуктивні дискусії щодо реінтеграції ОРДЛО.
Таким чином,
Источник: www.vesti-ua.net
