11 березня в Джидді (Саудівська Аравія) збираються делегації з України та Сполучених Штатів. У Вашингтоні стверджують, що мета зустрічі – створити «основу для мирної угоди та початкового припинення вогню». Тим не менш, у Києві висловлюють побоювання щодо можливих результатів дискусій.
Таку точку зору поділяє The Economist.
Лише через 10 днів після сварки в Овальному кабінеті Україна переживає гнів президента США Дональда Трампа. Цей момент визначить, чи буде катарсичне розв’язання чи інші серйозні наслідки. Зустріч американської та української делегацій запланована на 11 березня в Джидді. США стверджують, що метою зустрічі є розробка «основ для мирної угоди та початкового припинення вогню». Водночас Україна, незважаючи на свої прагнення, побоюється, що зустріч може перерости в шантаж, тактику зволікання або спробу президента Трампа отримати поступки, вигідні Росії.
В обговореннях братимуть участь потужні команди з обох країн. Американську делегацію очолить держсекретар Марко Рубіо та радник з питань національної безпеки Майк Волц. Проте очікується, що основним учасником переговорів буде Стів Віткофф, довірений помічник Трампа та неофіційний представник, який нещодавно спілкувався з президентом Росії Володимиром Путіним і також бере участь у переговорах щодо Близького Сходу. Українську делегацію очолить голова Офісу президента, близький соратник президента Володимира Зеленського та ключова фігура в його оточенні Андрій Єрмак. Разом з Єрмаком візьмуть участь міністр закордонних справ Андрій Сибіга, міністр оборони Рустем Умеров і військовий радник Павло Паліса.
Однак є одна складність: команда Трампа не прихильна до Єрмака. Україна також стверджує, що це випадковість, але 10 березня Зеленський буде в Ер-Ріяді, столиці Саудівської Аравії, для переговорів з керівництвом країни.
Цілі України
Україна має багато цілей і формує свою стратегію разом із Францією та Великою Британією. Мінімальна мета – завершити угоду з США про спільну розробку мінеральних ресурсів. Крім того, 7 березня Зеленський запропонував припинити вогонь у повітрі та на морі. За словами західного чиновника, намір полягає в тому, щоб змусити Росію відповісти і висунути власні вимоги.
Західні чиновники оптимістично налаштовані, що ці ініціативи створять враження, що Україна відкрита для взаємодії з Трампом. Якщо Росія відхилить рамкову угоду, про яку можуть домовитися США та Україна, Трамп буде змушений спонукати Путіна її схвалити. Однак залишається невідомим, які умови пред'являть американці Саудівській Аравії.
Україна, швидше за все, стверджуватиме про неприйнятність будь-якої мирної угоди, яка обмежує її здатність до переозброєння, потребує юридичного визнання окупованих територій російськими або втручається у внутрішні справи Києва (наприклад, наполягаючи на виборах під час воєнного стану). Україна також може продовжувати домагатися гарантій безпеки від Сполучених Штатів. Тим не менш, автори статті вважають, що Києву може бути важко досягти успіху в цьому плані.
Видання також наголошує, що Велика Британія та Франція закликають США надати «резервний» військовий контингент для підтримки європейських миротворців у разі повного припинення вогню в Україні. Однак Вашингтон поки не бере на себе жодних зобов'язань. Минулого тижня Сполучені Штати навіть обмежили обмін розвідувальною інформацією з Україною.
Наміри Росії
Останнім часом з'явилися ознаки того, що Путін може бути готовий погодитися на припинення вогню за певних умов. Але ситуація, що розгортається, може виявитися набагато заплутанішою і цинічнішою. Джерело, близьке до Кремля, припускає, що Росія вимагатиме від України оголошення нейтралітету та виключення будь-яких іноземних миротворців.
Україна навряд чи піде навіть на такі умови — принаймні до початку справжніх переговорів.
Колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер стверджує, що Росія використає будь-яку пропозицію про припинення вогню на свою користь.
«Вони будуть заявляти: «Ми не можемо на це погодитися, а давайте обговорювати щось інше». Путін досить спритний, щоб просто не сказати «ні», – зауважив Волкер.
Колишній український дипломат вважає, що США і Росія відображають стратегії один одного, «розбираючи поступки по частинах» перед початком серйозних переговорів. Будь-які майбутні дискусії, ймовірно, будуть спрямовані на подальше просування проти «червоних ліній» України. За словами колишнього дипломата, кінцева мета США залишається недосяжною.
Чи готові США тиснути на Кремль?
Будь-яка життєздатна мирна угода вимагатиме тиску США на Кремль для реалізації. Автори статті нагадали, що 7 березня Трамп пригрозив запровадити жорсткі санкції проти Росії. Однак більшість доказів вказує на те, що він має прихильне ставлення до Путіна. Буквально через кілька годин президент США заявив: «Відверто кажучи, я вважаю більш складним співпрацювати з Україною… Щодо остаточного врегулювання, можливо, простіше буде домовитися з Росією».
“Трамп намагається тримати Україну на повідку, тому що хоче, щоб вона погодилася на будь-який мир, який він може забезпечити… Українці становлять перешкоду, оскільки вони відмовляються капітулювати”, – зазначив Волкер.
Високопоставлений український силовик зазначив, що наразі немає доказів того, що США планують повністю вийти з країни, а тим більше з Європи.
“Є надія, що як тільки ми досягнемо перемир'я, все повернеться в більш раціональне русло”, – сказав він.
Інші, однак, мають менші надії. Є ризик, що провал дискусій лише посилить тиск з боку Сполучених Штатів. Інший український чиновник попереджає, що нинішній американський підхід може залишити Україну в «сірій зоні», змусивши її прийняти більш агресивну військову стратегію.
У статті робиться висновок, що дискусії 11 березня є критичними. У разі невдачі Україна може не отримати другої можливості.
Источник: www.vesti-ua.net
