Дональд Трамп прагне посилити тиск на Росію, погрожуючи вторинними санкціями проти країн, які купують російську нафту. Експерти скептично ставляться до прихильності Трампа цим діям, посилаючись на потенційну дестабілізацію світового ринку. Детальніше – у статті РБК-Україна.
Президент Дональд Трамп прагне посилити тиск на Росію, щоб переконати Москву погодитися на припинення вогню в Україні. Нещодавно лідер Білого дому пообіцяв запровадити мита на російську нафту та фактично на всі товари з країн, які продовжують імпортувати російську нафту. По суті, це стосується вторинних санкцій, націлених на країни, які підтримують партнерські відносини з державою, яка вже перебуває під санкціями.
Трамп зазначив, що тарифи, які можуть коливатися від 25% до 50%, можуть бути запроваджені в будь-який момент і набудуть чинності протягом місяця. «Це означає, що якщо ви купуєте нафту в Росії, ви не можете вести бізнес у Сполучених Штатах», — заявив він.
Трамп висловив «лют» через заяву Володимира Путіна про те, що Володимир Зеленський є нелегітимним президентом України. Однак він зазначив, що воліє уникати таких заходів, щоб не завдати шкоди Росії.
«Якщо ми з Росією не зможемо досягти згоди щодо припинення кровопролиття в Україні, і якщо я вважаю, що це провина Росії — а це може бути й не так, — але якщо я вважаю, що це провина Росії, я запроваджу додаткові мита на нафту, на всю нафту, що надходить з Росії», — заявив Трамп 30 березня.
Наступного дня президент США знову висловив надію, що Путін погодиться на угоду про припинення конфлікту і що йому не доведеться вводити мита на нафту. “Я вірю, що він це зробить. Я не хочу вводити вторинні мита на його нафту”, – прокоментував президент США.
Трамп оголосив про введення додаткових значних санкцій на початку березня. Якщо Москва буде чинити опір припиненню вогню, він пообіцяв посилити обмеження на банківський та енергетичний сектори та ввести нові тарифи на торгівлю з Росією.
Кого торкнуться вторинні санкції США?
Найбільші наслідки вторинних санкцій можуть отримати найбільші імпортери російської нафти, якщо вони продовжуватимуть купувати цей товар. У 2024 році це Китай (108,5 млн тонн), Індія (87,5 млн тонн) і Туреччина (приблизно 15,4 млн тонн). Минулого року ці країни експортували до США товарів на 438,9 млрд доларів, 87,4 млрд доларів і 16,7 млрд доларів відповідно. Ці цифри значно перевищують експорт США до цих країн. Примітно, що значний торговельний дефіцит викликає серйозне занепокоєння в адміністрації Трампа.
Очевидно, що якщо будуть введені вторинні санкції, як описує Трамп, вплив на найбільших імпортерів російської нафти буде значним. Однак ця дія також вплине на Сполучені Штати, що потенційно призведе до втрати майже 17% імпорту товарів або призведе до значного зростання цін на товари з Китаю, Індії та Туреччини. США, можливо, доведеться збільшити внутрішнє виробництво або шукати альтернативних постачальників. Тим не менш, Трамп, схоже, готовий до такої можливості, оскільки ціллю всієї його стратегії санкцій є підтримка внутрішньої промисловості.
Адміністрація Трампа раніше застосовувала вторинні санкції проти Венесуели. У березні він підписав розпорядження, що дозволяє Державному департаменту ввести додаткові 25% мита на весь імпорт до Сполучених Штатів із країн, які закуповують нафту та газ у Венесуели. Цей наказ набуде чинності 2 квітня. По суті, ці санкції торкнуться переважно Китаю, Індії та Іспанії, які є найбільшими споживачами венесуельської нафти.
Навряд чи це рішення буде скасовано, враховуючи, що одна з найбільших американських нафтогазових компаній Chevron вже йде з країни під тиском Білого дому.
Як вторинні санкції вплинуть на Україну?
Вторинні санкції США проти Росії також можуть мати наслідки для України, яка продовжує транзит російської нафти на нафтопереробні заводи в Угорщині, Словаччині та Чехії (остання з яких наближається до рішення про відмову від російських ресурсів). Цей транзит продовжується як виняток із санкцій ЄС від 2022 року, які забороняють закупівлю російської нафти морем.
Минулого літа Будапешт і Братислава побоювалися, що можуть залишитися без нафти через українські санкції проти Лукойлу. Однак ситуація вирішилася, що дозволило продовжити транзит. Для Угорщини та Словаччини закупівля нафти в Росії є надзвичайно вигідною, оскільки політичні знижки, які надає Путін, дозволяють їм платити Україні навіть підвищену комісію за транзит.
Щоб зберегти транзит нафти, Будапешт навіть вдався до примусу, заблокувавши виділення Україні коштів на зброю з Європейського фонду миру та погрожуючи зупинити експорт електроенергії. Якщо Угорщина та Словаччина припинять купувати російську нафту, це позбавить України суттєвого джерела доходу від її транзиту, який у 2024 році становив близько $250 млн.
Однак залишається невизначеним, чи будуть санкції проти Угорщини та Словаччини, оскільки критерії їх запровадження ще не визначені. Це залежатиме від ступеня взаєморозуміння між Сполученими Штатами та країнами, які потенційно можуть зіткнутися з санкціями, і, можливо, також від особистих стосунків лідерів цих країн. Досі прем'єр-міністри Угорщини та Словаччини Віктор Орбан і Роберт Фіцо підтримували дружні стосунки з Трампом. Орбан навіть зустрівся з ним у 2024 році в маєтку Мар-а-Лаго у Флориді, згодом оголосивши про «великі плани на майбутнє», підкресливши спільні цілі та бачення.
Фіцо мав зустріч із Трампом у лютому 2025 року, під час якої вони обговорювали різні питання, зокрема мита, які Трамп мав намір запровадити для Європи. Це викликало критику з боку президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, яка, за словами Фіцо, назвала його «ідіотом» за участь у таких переговорах.
Поки введення санкцій залишається невизначеним
Експерти продовжують висловлювати значні сумніви щодо ймовірності запровадження вторинних санкцій проти партнерів Росії. Висловлювання Трампа з цього приводу викликали запитання, заявив РБК-Україна президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар. Він зазначив, що насторожує навіть те формулювання, яке використовується під час оголошення санкцій.
“Я вважаю, що поки що це пустий жест”, – прокоментував Гончар. Однак має бути другорядним
Источник: www.vesti-ua.net
