Дональд Трамп, можливо, й підтримує дружні стосунки з Володимиром Путіним, проте саме через свої тарифні конфлікти президент США «дав йому по зубах».
Ця інформація взята з видання The Economist.
Російська економіка переживає значне уповільнення.
З кінця минулого року російська економіка переживає різкий спад. Високочастотний індекс, створений Goldman Sachs, показує, що річні темпи зростання ВВП різко впали приблизно з 5% до нуля. Подібні спостереження надає ЗЕБ (Російський банк розвитку), а показник ділової активності Ощадбанку також відображає цей спад.
Хоча влада й обережна, вона визнає існування проблем: на початку квітня центральний банк зазначив, що «кілька галузей промисловості відзначили скорочення виробництва через різке падіння попиту».
Після періоду зростання – раптове уповільнення.
Цей спад відбувається після фази, коли економіка Росії демонструвала зростання, незважаючи на санкції та конфлікт, що підтримувалося значними бюджетними ін'єкціями, підвищенням цін на сировинні товари та економічною мілітаризацією.
Після вторгнення в Україну у 2022 році аналітики прогнозували падіння ВВП до 15%, але фактичне падіння склало лише 1,4%. У 2023 та 2024 роках темпи зростання економіки склали 4,1% та 4,3% відповідно. Споживча довіра зросла до безпрецедентного рівня.
Оскільки здавалося, що Трамп може поступитися бажанням Путіна завершити війну з Україною, деякі очікували, що економіка Росії ще більше прискориться у 2025 році, повідомляє The Economist.
Фактор перший: висновок про «структурну трансформацію».
Перший аспект стосується того, що російський центральний банк делікатно називає «структурною трансформацією» економіки.
Росія, змістивши свою увагу із Заходу на Схід, виділила величезні ресурси на реструктуризацію: створення військових заводів, розвиток торговельної логістики з Китаєм та Індією, а також прагнення до імпортозаміщення. До середини 2024 року реальні інвестиції в основний капітал зросли на 23% порівняно з кінцем 2021 року. Наразі, як зазначає Центральний банк, цей етап вважається завершеним.
Військові витрати також стабілізуються: аналітик SIPRI Джуліан Купер зазначає, що вони зростуть лише на 3,4% у реальному вираженні, що разюче контрастує зі зростанням на 53% у минулому році. Це зменшує стимул для зростання.
Фактор другий: підвищена інфляція.
Другим елементом є висока інфляція та відповідні дії центрального банку. З кінця 2023 року інфляція перевищила цільовий рівень у 4%, а в лютому та березні вона перевищила 10%. Це пояснюється збільшенням військових витрат, мобілізаційними зусиллями та відтоком кваліфікованих кадрів. У 2023 році номінальна заробітна плата зросла на 18%, що змусило підприємства підвищувати ціни. У відповідь Центральний банк посилив свою політику, зберігши ключову ставку на рівні 21% 25 квітня – найвищий рівень з початку 2000-х років.
Підвищені ставки зміцнюють рубль, знижують витрати на імпорт та знижують інфляційні очікування (з 14% до 13%). Однак це також призводить до зниження споживання та інвестицій. Люди схильні заощаджувати, а не витрачати, тоді як підприємства вагаються інвестувати через високу вартість позик.
Фактор третій: зовнішній економічний шок.
Якби перші два фактори були єдиними міркуваннями, Кремль міг би сприймати ситуацію як керовану. Однак третій фактор, погіршення зовнішньої кон'юнктури, став вирішальним. Загострення торговельної війни зі США призвело до зниження прогнозів світового зростання та падіння цін на нафту. Китай, основний покупець російської нафти, викликає особливе занепокоєння: МВФ переглянув свій прогноз зростання ВВП на 2025 рік у бік зниження з 4,6% до 4%.
Низькі ціни на нафту впливають на бюджет і ринки.
Зниження цін на нафту вже вплинуло на фондовий ринок: індекс Московської біржі впав на 10% від свого пікового значення, а експортні доходи почали знижуватися. У березні податкові надходження від нафти і газу знизилися на 17% порівняно з попереднім роком. 22 квітня агентство Reuters, посилаючись на урядові документи, повідомило, що у 2024 році очікується значне зниження продажів нафти і газу.
Примітно, що Світовий банк прогнозує, що послаблення глобального зростання, частково зумовлене торговельними потрясіннями, призведе до зниження світових цін на сировинні товари на 12% у 2025 році, а потім ще на 5% у 2026 році, досягнувши найнижчого рівня 2020-х років у реальному вираженні.
Очікується, що ціни на сировинні товари повернуться до середнього рівня 2015-2019 років протягом наступних двох років, що сигналізує про завершення зростання цін, пов'язаного з економічним відновленням після COVID-19 та вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Прогнозується, що середня ціна на сиру нафту марки Brent у 2025 році становитиме 64 долари за барель, що на 17 доларів нижче, ніж у 2024 році, та лише 60 доларів за барель у 2026 році, на тлі значної пропозиції та зменшення попиту. Наразі ціна на нафту становить 63 долари.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net у Google News
Источник: www.vesti-ua.net
