Російско-китайский проєкт “Сила Сибіру-2” стикається з труднощами через жорсткі вимоги Китаю. Тепер Китай хоче купувати газ у Росії за її внутрішніми цінами, що робить такі поставки невигідними для “Газпрому”. В результаті російський диктатор Володимир Путін та Сі Цзіньпін не змогли укласти угоду про будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2”.
Це підкреслює зростаючу залежність Росії від Китаю в економічних питаннях після вторгнення в Україну, повідомляє Financial Times. Видання підкреслює: нездатність домовитися про умови проекту може стати серйозним ударом для “Газпрому”, який вже зазнав значних фінансових втрат і залежить від цього газопроводу для свого виживання.
За даними видання, спроби Росії укласти велику угоду з будівництва газопроводу з Китаєм уже зайшли в глухий кут через “необґрунтовані”, на думку Москви, вимоги Пекіна щодо ціни та обсягів поставок. Китай запросив ціну, близьку до сильно субсидованих внутрішніх цін Росії, та зобов’язується купувати лише невелику частину запланованої річної потужності газопроводу в 50 млрд кубометрів газу. Це створює значні фінансові та економічні виклики для “Газпрому”, який покладається на цей проєкт як на ключовий для свого виживання.
Видання зазначає, що жорстка позиція Пекіна щодо “Сили Сибіру-2” підкреслює зростаючу залежність Володимира Путіна від китайського лідера Сі Цзіньпіна в економічних питаннях. Зокрема, схвалення будівництва цього газопроводу могло б змінити жалюгідний стан “Газпрому”, зв’язавши китайський ринок із газовими родовищами на заході Росії, які колись постачали Європу. Однак тепер, коли експорт “Газпрому” до Європи впав з 230 млрд куб.м на рік до лише 22 млрд куб.м у 2023 році, залежність від китайського ринку стала критично важливою.
Тупикова ситуація з угодою щодо “Сили Сибіру-2” призвела до того, що Олексій Міллер, глава “Газпрому”, не поїхав з Путіним до Пекіна. Натомість він відправився до Ірану, хоча його присутність на переговорах із Китаєм була б вкрай важливою. За словами Тетяни Митрової з Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету, відсутність Міллера на переговорах була “вельми символічною” і підкреслює складність ситуації, в якій опинився “Газпром”.
За словами Олександра Габуєва, директора Російсько-Євразійського центру Карнегі в Берліні, нездатність Росії укласти угоду підкреслює, що війна в Україні зробила Китай старшим партнером у відносинах між країнами. Потреба Китаю в імпортному газі до 2030 року становитиме близько 250 млрд куб. м порівняно з менш ніж 170 млрд куб. м у 2023 році. Однак до 2040 року розрив між китайським попитом на імпорт і наявними зобов’язаннями досягне 150 млрд куб. м, що означає, що “Газпрому” доведеться погодитися з умовами Китаю, оскільки альтернативних сухопутних маршрутів для експорту газу у Росії немає.
Китай і так платить Росії за газ менше, ніж іншим своїм постачальникам. За даними дослідників CGEP, середня ціна становить 4,4 долара за мільйон британських теплових одиниць порівняно з 10 доларами для М’янми і 5 доларами для Узбекистану. У ті ж роки Росія експортувала газ до Європи за ціною близько 10 доларів за мільйон БТЕ. Таким чином, Китай отримує значну економічну вигоду, що додатково ускладнює переговори для Росії.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
Источник: www.vesti-ua.net
