Папа Франциск помер у понеділок, 21 квітня 2025 року, у віці 88 років. Його смерть означає завершення 12-річного папства, яке характеризується акцентом на реформах, прозорості та підтримці маргінальних верств населення.
РБК-Україна розповідає, що буде після смерті Папи і хто може стати наступним понтифіком.
Після смерті Папи Католицька Церква вступає у фазу, відому як sede vacante, або вакантний престол. Протягом цього періоду колегія кардиналів бере на себе відповідальність за діяльність Ватикану та скликає конклав, спеціальне зібрання, щоб обрати нового понтифіка.
У 2025 році 138 кардиналів віком до 80 років мають право голосу. Хоча канонічне право стверджує, що будь-який хрещений і неодружений католик чоловічої статі може бути обраний Папою, на практиці з 1378 року понтифіками обираються лише кардинали.
Кардинали — це єпископи Риму, які є найближчими радниками Папи та займають значну роль у Римській курії, найвищому виконавчому органі католицької церкви. Вони також складають Колегію кардиналів, яка наглядає за Церквою в перехідний період і безпосередньо займається виборами нового Папи.
У світі є 253 кардинали-єпископи. Проте лише 138 із них можуть проголосувати на конклаві через вікове обмеження у 80 років.
Потенційні наступники Папи Франциска
Серед нинішніх претендентів на папську посаду визначено:
Кардинал П'єтро Паролін (Італія, 70 років). Він обіймає посаду Державного секретаря Ватикану з 2013 року і відомий своїми дипломатичними зусиллями, особливо в переговорах з Китаєм. Його вважають поміркованим кандидатом, здатним продовжувати напрямок, визначений Папою Франциском. У 2024 році він відвідав Україну та обговорив із президентом Володимиром Зеленським обміни полоненими та повернення останків загиблих українських захисників.
Кардинал Луїс Антоніо Тагле (Філіппіни, 67). Прогресивний голос у Церкві, він відомий своїм виступом за інклюзивність, особливо щодо ЛГБТ-спільноти та розлучених католиків. Потенційно він міг би стати першим папою з Азії.
Кардинал Маттео Зуппі (Італія, 69). Чинний голова Єпископської конференції Італії, він відомий своїми миротворчими зусиллями, зокрема щодо України. Його вважають близьким до папи Франциска.
Кардинал Фрідолін Амбонго Бесунгу (ДР Конго, 65). Його визнають за його тверду позицію щодо соціальної справедливості та прав людини. Він отримав популярність завдяки своїм поглядам на позицію Ватикану щодо благословення неодружених і одностатевих пар. Його обрання може підкреслити зростання впливу Африки в католицькій церкві.
Кардинал Петер Ердьо (Угорщина, 72). Консервативний кандидат, він відомий своїми традиційними поглядами на доктрину Церкви та імміграційну політику.
Кардинал Вім Ейк (Нідерланди, 71). Призначений кардиналом у 2012 році Папою Бенедиктом XVI, він відомий своїм критичним поглядом на рішення Папи Франциска, зокрема щодо сімейних справ і причастя для розлучених осіб. Він виступає за традиційні цінності та виступає проти благословення одностатевих пар.
Кардинал Раймонд Берк (США, 76). Визнаний провідним архиконсерватором у Церкві, він є прихильником латинської меси та різким критиком ліберальних нахилів Папи Франциска. Він виступає проти дозволу розлученим і повторно одруженим парам приймати Євхаристію і критикує нещодавню позицію Ватикану щодо контрацепції та цивільного шлюбу.
Кардинал Маріо Греч (Мальта, 67). Кардинал з 2020 року, його вважають потенційним поміркованим наступником Папи Франциска. Він підтримує інклюзивність і наголошує на необхідності допомагати тим, хто маргіналізований Церквою через їхню сексуальність чи сімейний стан.
Смерть Папи Франциска стала результатом важкої хвороби, яка почалася в лютому цього року. Понтифіка госпіталізували 14 лютого через проблеми з диханням, а згодом у нього діагностували двобічну пневмонію та респіраторний дистрес. Його лікування включало переливання крові та кисневу терапію.
Протягом 12 років перебування на посаді папи Франциск зіткнувся з численними проблемами зі здоров’ям, особливо пов’язаними з проблемами легенів, оскільки в молодості переніс плеврит і частково втратив легеню. Згідно з джерелами у Ватикані, Папа висловив занепокоєння щодо своєї здатності одужати цього разу.
Напередодні Великодня, 16 квітня, Ватикан оголосив, що Папа Римський Франциск не зможе очолити головні великодні богослужіння через ускладнення зі здоров'ям. На Великдень, 20 квітня, Франциск вперше після хвороби постав перед вірянами, де закликав до миру в Україні та Газі. Того ж дня він зустрівся з віце-президентом США Дж. Д. Венсом, обмінявшись привітаннями з Великоднем.
Чому можна довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
Источник: www.vesti-ua.net