У вівторок набуде чинності 10% надбавка на всю хвойну деревину та пиломатеріали, що імпортуються до Сполучених Штатів, що викликає занепокоєння в лісовій промисловості Чилі. Мито вплине на більшість чилійських поставок.
Посадовець чилійського заступника секретаріату з міжнародних економічних відносин повідомив UPI, що цей захід США вплине на 97,9% експорту деревини та виробів з деревини, вартість якого у 2024 році оцінювалася в 1,063 мільярда доларів. Очікується, що найбільше постраждає малий та середній бізнес у цьому секторі.
З усього чилійського експорту до Сполучених Штатів 7% складають деревина та вироби з деревини. Ринок США є другим за величиною пунктом призначення для цих поставок, на який припадає 18,4%, поступаючись лише Китаю, на який припадає 40,5% експорту Чилі.
«З самого початку було показано, що чилійські поставки, які є дуже значними для нашої країни, становлять дуже невеликий обсяг для Сполучених Штатів і не впливають на їхні внутрішні постачання», – заявила Чилійська деревна корпорація (CORMA), торгова асоціація, яка представляє понад 160 компаній.
Група стверджувала, що продукція, яку експортує Чилі, «доповнює продукцію, вироблену в Сполучених Штатах, не створює недобросовісної конкуренції та походить із лісів, що управляються на принципах сталого розвитку та відповідають найвищим екологічним стандартам».
Родріго О'Райан, президент CORMA, повідомив UPI, що цей тариф ставить під загрозу чилійський експорт до Сполучених Штатів, хоча його вплив та наслідки все ще аналізуються.
«Йдеться приблизно про 130 мільйонів доларів, які через надбавку повинні були б бути поглинуті американським покупцем, чилійським експортером або розділені приблизно навпіл, чи щось подібне», – сказав О’Райан.
«Проблема полягає в тому, що лісовий сектор Чилі, особливо малі та середні підприємства, вже працює на межі своїх можливостей і не має місця для додаткових податків, не кажучи вже про невизначеність, яку створюють ці зміни», – сказав він.
Він додав, що внаслідок нещодавніх лісових пожеж доступність деревини скоротилася на 25%, тоді як витрати на робочу силу та енергію зросли, що спонукає виробників почати диверсифікувати свої експортні ринки.
Однак він застеріг, що робити висновки ще зарано.
«Ми маємо побачити, які будуть наслідки, і дочекатися, поки цей захід набуде чинності. Нам доведеться вийти та шукати ці нові ринки, але це не станеться за одну ніч. Відбудеться глобальне коригування багатьох продуктів з країн, які сильно постраждали, і вони, ймовірно, конкуруватимуть з Чилі на інших ринках», – сказав О’Райан.
Чилійська влада заявила, що продовжує переговори з Офісом торгового представника США та Міністерством торгівлі, «щоб забезпечити найкращі можливі умови для чилійської продукції відповідно до спільної дорожньої карти, узгодженої у квітні минулого року торговельними органами обох країн».
Антоніо Еспіноза, дослідник Обсерваторії економічного контексту в Університеті Дієго Порталеса, сказав, що остаточний вплив додаткової плати залежатиме від того, наскільки чутливим буде імпорт деревини зі США до змін цін.
«Очікується, що попит суттєво не зміниться, оскільки часткова заміна імпортованої деревини вітчизняним виробництвом вимагатиме великих капіталовкладень та коригування існуючих потужностей», – сказав він.
Нещодавно Еспіноза опублікувала дослідження під назвою «Аналіз чилійського експорту до Сполучених Штатів, що підпадає під дію взаємних тарифів». У звіті зазначається, що загалом обсяг чилійського експорту, що підпадає під дію тарифів, знизився на 10,7% після набрання чинності заходів, тоді як обсяг товарів, звільнених від тарифів, зріс на 42,2%.
За словами Еспінози, найбільший негативний вплив на річну варіацію між квітнем і серпнем 2025 року мав свіжий виноград, що становило 7,2 процентних пункти.
«Я не очікую, що тарифи матимуть суттєвий вплив на структуру експорту Чилі, яка вже добре сформована і потребуватиме більш радикальних змін, щоб досягти такого масштабного впливу, хоча можуть відбутися зміни в частці, яку Сполучені Штати займають як пункт призначення для певних товарів», – сказав він.
Sourse: www.upi.com
