Ізраїль продовжує свої атаки, спрямовані на зупинення ядерних амбіцій Ірану, тоді як Тегеран відповідає артилерійським вогнем, спрямованим на Тель-Авів. Дізнайтеся про результати, яких досягли ізраїльтяни, та зрозумійте, чому позиція США є вирішальною для подальшого розвитку конфлікту, у статті на РБК-Україна.
Як зазначили ізраїльські чиновники на початку ескалації, «це не одноденний конфлікт». Дійсно, щоденні удари Ізраїлю по іранських об'єктах та ракетні атаки у відповідь продовжуються, хоча їхня частота дещо зменшилася. Траєкторія розвитку конфлікту значною мірою залежить від головного світового гравця – Сполучених Штатів, зокрема від самого Дональда Трампа.
Як завжди, його коментарі щодо поточних подій залишаються вкрай суперечливими та часто спантеличеними. Однак його риторика поступово набуває більш агресивного тону.
Клавішні удари та їхні обмеження
Протягом кількох днів бомбардувань Ізраїль фактично ліквідував майже все військове керівництво Ірану, значну частину його протиповітряної оборони та ракетних можливостей, а також частини його економічної інфраструктури. Тим не менш, ядерні об'єкти, які дозволяють Ірану потенційно розробляти ядерну зброю в майбутньому, не були повністю виведені з ладу.
Основний об'єкт збагачення урану в Ірані, ядерний об'єкт у Натанзі, зазнав часткових пошкоджень. За даними МАГАТЕ, надземна частина пілотної установки, яка збагачувала уран до 60%, була повністю зруйнована. Крім того, була знищена головна будівля електропостачання разом з аварійним та резервним генераторами. Це могло негативно вплинути на центрифуги, розташовані в підземній частині комплексу, через перебої з електропостачанням, хоча підтверджень прямих фізичних ударів по підземному залу не було.
Ісфаханський ядерний комплекс, який складається з різних об'єктів, зокрема заводу з переробки урану та виробництва паливних пластин, постраждав аналогічно. МАГАТЕ повідомляє, що внаслідок ізраїльських ударів було пошкоджено чотири «критично важливі будівлі» в Ісфахані, включаючи обидва заводи.
Однак підземний ядерний об'єкт у Фордоу залишається неушкодженим. Розташований на десятки метрів під горою, він не піддається звичайним бомбардуванням. У цьому комплексі розташовані складні центрифуги для збагачення урану до високого рівня чистоти.
Крім того, до ізраїльських ударів Іран мав 409 кілограмів високозбагаченого урану. Цю кількість можна було б швидко переробити для виробництва приблизно 10 ядерних боєголовок. Поточне місцезнаходження цього урану невідоме, як зазначила Валерія Гергієва, наукова співробітниця Інституту досліджень політики миру та безпеки Гамбурзького університету, у своїх коментарях РБК-Україна.
«Іран може продовжувати збагачувати уран у Фордо. Крім того, якщо будь-який уран, вже збагачений до 60%, буде доступний для них, Іран може покращити його до 90% та зібрати бомбу. Тому твердження, що Ізраїль достатньою мірою погіршив ядерну програму Ірану, щоб запобігти виробництву бомби, є неточним», – наголосив Гергієв.
За її оцінками, ядерна програма Ірану була відкладена на шість місяців-рік, але вона ще далеко не повністю ліквідована. Більше того, Ізраїль не може досягти її ліквідації самостійно.
Різні погляди в США щодо конфлікту
Згаданий раніше підземний ядерний об'єкт Фордоу є однією з найскладніших цілей для Ізраїлю. Хоча перевірених даних про його оборону бракує, більшість оцінок сходяться на тому, що об'єкт покриває 60-80 метрів скель. За даними The New York Times, єдина бомба, здатна пробити Фордоу – GBU-57 (MOP) – є в розпорядженні лише Сполучених Штатів і може бути розгорнута лише американськими бомбардувальниками B-2. Отже, відповідальність за нейтралізацію ядерної програми Ірану значною мірою лягає на Сполучені Штати.
Водночас Вашингтон поки що не виявив жодного бажання втручатися в конфлікт разом з Ізраїлем. 13 червня, у перший день ескалації, державний секретар США Марко Рубіо заявив, що його країна не бере участі в ударах проти Ірану, наголосивши, що головним пріоритетом є захист американських сил у регіоні.
Президент США Дональд Трамп зробив кілька зловісних зауважень щодо Ірану, хоча вони зазвичай були досить розпливчастими. 15 червня він закликав Ізраїль та Іран досягти мирної угоди. Раніше в інтерв'ю ABC News Трамп припустив, що Вашингтон може втрутитися в конфлікт. Наступного дня власник Білого дому зауважив, що «Іран мав би підписати угоду», яку Трамп «просив їх підписати».
Часом може здаватися, що президент США не в курсі стратегій Ізраїлю. Наприклад, 17 червня Трамп висловив очікування, що протягом наступних 48 годин з'явиться ясність щодо того, чи має Ізраїль намір ескалювати чи деескалювати свої удари по Ірану. «Ви скоро дізнаєтесь. Поки що ніхто не сповільнював темп», – заявив політик на борту Air Force One.
Крім того, такі зауваження свідчать про відсутність консенсусу в Білому домі щодо цієї ситуації, за словами дипломата та колишнього посла Ізраїлю в Росії Аркадія Міль-Мана, який поспілкувався з YouTube-каналом РБК-Україна. Частина радників Трампа дотримується ізоляціоністських поглядів і не бажає вступати в нові конфлікти. Інша фракція — традиційні республіканці — схиляється до більш агресивної позиції, але їхній вплив на президента США зменшується. Крім того, існує невелика третя група, яка виступає за збалансований підхід.
«Поки що немає жодних очевидних ознак того, що Трамп визначився з будь-якою з цих позицій або вирішить це питання. Це, безумовно, викликає занепокоєння у ізраїльського керівництва, оскільки очікувалося, що американці втрутяться», – зазначив Міл-Мен. «Якщо цього не станеться зараз, Ізраїль зіткнеться зі значним викликом і йому доведеться завдати такої шкоди, що навіть якщо об'єкт Фордо залишиться, цього самого буде недостатньо для розробки іранцями ядерної зброї».
Зі свого боку, Іран також намагається уникнути провокацій США та утримується від нападів на американські військові об'єкти на Близькому Сході, хоча такі погрози лунали раніше.
Тим не менш, інший показник свідчить про те, що Сполучені Штати наразі не планують вступати в конфлікт з Іраном. Бомбардувальники B-2, здатні доставляти боєприпаси проти іранських підземних об'єктів, наразі розміщені в Сполучених Штатах на базі Вітмен.
Источник: www.vesti-ua.net
