Звідки українці отримують новини та чи можуть вони розрізняти правду від дезінформації? Опитування 01.09.2025 18:52 Укрінформ Telegram слугує основним джерелом інформації про поточні події серед українців, далі йдуть YouTube та Facebook. Водночас 59% українців схильні до дезінформації.
Як повідомляє Укрінформ, це підтверджують результати опитування, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг”, опубліковані 1 вересня.
«Telegram – провідна платформа для збору інформації про актуальні події для українців. Більше половини учасників (52%) регулярно або часто (4-5 днів на тиждень) читають Telegram-канали. YouTube посідає друге місце (32% дивляться регулярно або часто), а Facebook – третє (28%)», – зазначається у звіті.
Опитування показує, що 25% українців постійно або часто дивляться телемарафон «United News» та беруть участь у чатах у Viber.
Читання друкованих ЗМІ трапляється рідко: 84% ніколи не покладаються на газети та журнали для отримання інформації.
Значна кількість українців також не отримує інформацію з радіо (75%), регіональних ЗМІ (69%), регіональних онлайн-ЗМІ (67%) або міжнародних онлайн-ЗМІ (66%).
За даними соціологів, серед українців загалом спостерігається недовіра до ЗМІ, хоча порівняно більше вони довіряють каналам Telegram (29%) та YouTube (24%).
Міжнародні та українські онлайн-ЗМІ користуються певною довірою у 16% респондентів.
Найбільше недовіри викликав телемарафон «United News»: 39% висловили недовіру або значну недовіру, 24% не визначилися, а 19% не змогли дати відповідь.
У звіті зазначається, що майже 40% респондентів ніколи не перевіряють достовірність інформації, тоді як 18% роблять це постійно. Особи віком 18-29 років, ті, хто має вищу освіту, а також військовослужбовці та ветерани, як правило, перевіряють достовірність частіше.
35% людей вважають, що легко або досить легко розрізняти правдиву та неправдиву інформацію в ЗМІ, тоді як 28% вважають це складним або досить складним.
Найпоширенішими методами перевірки надійності є опора на особисту інтуїцію та досвід (34%) та перехресна перевірка з кількома авторитетними джерелами (25%).
«59% українців схильні до дезінформації, як показують результати інформаційного тесту», – зазначають соціологи. Зокрема, ці особи значно рідше підтримують членство України в ЄС та НАТО, а також дії чинної влади; вони рідше взаємодіють із соціально-політичними новинами та демонструють нижчу довіру до ЗМІ; вони оцінюють свою здатність відрізняти правдиву інформацію від неправдивої подібно до тих, кого вважають невразливими; а під час перевірки інформації вони схильні більше покладатися на особистий досвід та інтуїцію, а менше – на порівняння різних джерел.
«Ці респонденти, як правило, є російськомовними або двомовними, проживають у прифронтових районах та належать до менш заможних та менш освічених груп», – роблять висновок соціологи.
Соціологічна група «Рейтинг» провела це дослідження споживання медіа серед українців з 1 по 23 квітня на замовлення громадської організації «Львівський медіафорум» та International Media Support. Опитування було зосереджено на таких темах, як інформаційна поведінка, споживання медіа, довіра до медіа, боротьба з дезінформацією та схильність до неї.
В рамках тесту на вразливість до дезінформації учасникам було представлено 12 поширених заяв ЗМІ щодо політики, економіки та культури (шість точних і шість оманливих). Респонденти оцінювали кожне твердження за шкалою від 1 (повна маніпуляція) до 5 (достовірна інформація). Категорії вразливості були створені на основі нової змінної, розрахованої як середнє значення оцінок правдивості тверджень. Категорія «вразливі» включає осіб, чиї середні відповіді більше схиляються до дезінформації, тоді як ті, чиї відповіді переважно ближчі до справжніх оцінок, класифікуються як «невразливі».
В опитуванні використовувався метод CAPI (комп'ютерного особистого інтерв'ювання). Вибірка включала 2000 респондентів і репрезентувала населення України віком від 18 років у всіх регіонах, за винятком тимчасово окупованих територій Херсонської, Харківської, Запорізької, Донецької, Луганської областей та Автономної Республіки Крим. Результати були зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.
Вибірка є репрезентативною за віком, статтю та типом населеного пункту (гранична похибка – не більше 2,2% з довірчим інтервалом 0,95).
Дезінформація в соціальних мережах у Україні Медіа Медіаграмотність
Источник: www.ukrinform.ua
