Удар по ЧАЕС: головне – щоб діра не була над саркофагом 4-го блоку 14.02.2025 16:59 Укрінформ Пошкодження ще обстежують, але вже зрозуміло: зусилля 40 країн світу зійшли нанівець в одну мить. Росія легко актуалізує радіаційні загрози
У ніч на 14 лютого російський ударний дрон влучив у захисну оболонку Арки Нового Безпечного Конфайнменту (НБК, спеціальна захисна споруда) об’єкта «Укриття» 4 енергоблоку ЧАЕС. Ту оболонку, яка, як ідеться у повідомленні Держагентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ), береже світ від радіації і було побудоване спільними зусиллями України та багатьох країн Європи та світу. «Пожежу загасили. На даний час радіаційний фон не підвищувався, і за цим постійно стежать. За першими оцінками, пошкодження укриття суттєві», повідомляли в ДАЗВ. Українська делегація негайно ознайомила з цим учасників безпекової конференції у Мюнхені і там на новину відреагували. І доби не минуло, як американський президент Дональд Трамп оголосив про позитивні результати початку перемовин з Москвою, як та відповіла вогнем по трагічно відомому на весь світ радіаційному об’єкту.
Українців наразі найбільше хвилює, чи станеться тепер витік радіації. Під НБК та «Укриттям» все ще є небезпечні матеріали і через щілини в «Укритті» просочуються радіоактивні аерозолі. ДАЗВ називає ситуацію контрольованою, але спробуємо дізнатися більше про запас міцності арки. Як слушно відповів нам черговий на ДСП «ЧАЕС» – про конструкцію все добре розписано, та ніхто не робив розрахунків на випадок ударів «шахедами»…
ДІРА У ЗАХИСТІ ЄВРОПИ
Ворожий дрон влучив на відмітці 87 метрів над приміщенням технологічного обладнання, яке в дистанційному режимі забезпечує функціонування конфайнменту, повідомили на сайті Державного спецпідприємства «Чорнобильська АЕС».
Наслідок удару. Фото www.chnpp.gov.ua
Пошкоджено зовнішню та внутрішню оболонку (обшивку) Арки НБК та обладнання системи основних кранів. Пожежні, що прибули, гасили відкрите полум’я на площі близько 40 квадратних метрів. Через те, що в обшивці утворився отвір, порушено умови та межі безпечної експлуатації, встановлені Технологічним регламентом експлуатації НБК та об’єкту «Укриття». «Поки що виходу радіаційних речовин за встановлені межі не зафіксовано. На даний час радіаційний фон на території проммайданчика ЧАЕС та у зоні відчуження не перевищує контрольних рівнів», повідомляли на сайті ДСП у день інциденту.
Влучили в ту частину НБК, яка з точки зору ядерно-радіаційної безпеки найбільш безпечна, говорить Ольга Кошарна, експертка в галузі атомної енергетики. «Але це ж демонстративна провокація, розрахована саме на час проведення конференції у Мюнхені», – вважає експертка. На щастя, цього разу діра – не в тій частині арки, де знаходиться стара споруда «Укриття», а під нею – найбільш радіоактивні паливовмісні матеріали, що переплавилися і за роки перетворюються в пил, зауважує вона. В деяких точках фон – від 1000 Р/год, а безпечним вважається рівень до 30 мкР/год…
«Пошкодження зазнала арка в іншому кінці. Але наскрізь пробита сталева оболонка, яка складається із зовнішньої та внутрішньої частин, між якими циркулювало тепле повітря для запобігання утворенню конденсату, – пояснює Кошарна. – Порушена герметичність, вентиляція».
Так виглядав НБК наприкінці березня 2014 року. Фото www.chnpp.gov.ua
Арка не опалювалася і треба було уникати конденсування вологи, бо вона викликає корозію і шкодить обладнанню. Вентиляційна система з фільтрами, що мали затримувати радіоактивні частинки, теж не працює. Пошкоджені основні крани, встановлені для демонтажу внутрішнього «Укриття». Хоча про демонтаж, схоже, вже не йдеться – цей етап відкладеться і затягнеться (будівництво НБК планувалося у три етапи: підготовчі роботи, проєктування, виготовлення, будівництво і введення в експлуатацію НБК, і виконання раннього демонтажу конструкцій об'єкта «Укриття»).
НБК був побудований, щоб захистити саркофаг від води, а мешканців України та її сусідів – від наслідків падіння саркофагу, пояснює Олена Паренюк, радіобіологиня та старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України. Старий саркофаг свого часу побудували банальним скиданням балок з гелікоптерів – сильний потік нейтронів не давав наблизитися до місця аварії. «Балки закидали так, що нині там вся конструкція тримається на гравітації і чесному слові, – говорить науковиця. – НБК будували біля саркофага, а потім насунули його по рейках, щоб прикрити зверху. І ми очікуємо, що в будь-який момент може впасти одна з трьох основних опорних балок і підніметься радіоактивний пил». Власне, конфайнмент і мав утримати той пил всередині, коли це зрештою станеться. На це арка, за словами Паренюк, технічно й розрахована, а не на удари зовні. В самому НБК підтримувався тиск нижчий, ніж у навколишньому середовищі – щоб, коли утвориться якась діра, повітря всмоктувалося всередину із зовнішнього середовища, а не було викиду назовні. «Думаю, в перший момент після удару так і сталось, і через це було пошкоджено певні структури всередині саркофагу, бо вогонь затягнуло всередину, – міркує радіобіологиня. – Але такі події можуть прискорити, спровокувати руйнування балок старого «Укриття»».
Так колись будувалось "Укриття", що може ось-ось впасти. Фото www.chnpp.gov.ua
ДАЛІ – ОЦІНКА СИТУАЦІЇ І ЛАТАННЯ
Зараз радіаційний фон у межах норми і підвищення якщо й торкнеться, то промислового майданчика чи, в найгіршому випадку – території в межах зони відчуження, вважає Ольга Кошарна. «Ситуація дійсно контрольована,
Для відновлення НБК та функціонування всіх систем у проєктному режимі треба знову створити групу проєктантів із Туреччини та США (оболонку проєктувала та виготовляла сталеві конструкції компанія з Туреччини, основні крани – компанія зі США), а це час і гроші, вважає Кошарна.Скільки часу на це треба важко прогнозувати. «На мою думку, поки знайдуть тимчасове рішення – закрити отвір», – говорить вона.
Скільки часу піде навіть на пошук тимчасових рішень – невідомо, каже Паренюк. «Наш інститут – це науковий керівник побудови НБК, ми маємо план, документацію, але поки що з колегами не знаходимо відповіді на питання, як діяти далі», – пояснює вона. Насамперед треба точно встановити, де ж утворилось пошкодження – близько чи досить віддалено від старого саркофагу. Ззалатати діру над ним було б надскладно, впевнена науковиця, бо потік нейтронів все ще б’є вгору і люди не зможуть працювати в тій точці: надто небезпечно для здоров’я. «Якщо ж діра збоку, можна її закривати, але який сенс її «заліплювати скотчем», якщо споруда просто перестає виконувати основну функцію – підтримування тиску нижчого, ніж у навколишньому середовищі?» – міркує Паренюк. Тож поки що отвір, ймовірно, прикриють хоча б від опадів, а далі почнуться обрахунки обсягу робіт і їх вартості. «Мої колеги вже на місці, працюють. Коли оцінять ситуацію, ДСП «ЧАЕС» вийде з офіційною заявою і можна буде щось планувати», – говорить експертка.
Судячи з оприлюднених фотоматеріалів, ураження покрівлі НБК наскрізне, що може означати проникнення уражаючих фрагментів під покрівлю, вважає Олег Бондаренко, експерт з питань радіоекології та енергетичної безпеки Національного екоцентру України. Про можливі ураження обладнання всередині НБК розкажуть тільки відповідальні люди з ЧАЕС. А пошкодження об’єкту «Укриття» хоча і можливо, але руйнування захисного його бар'єру, що складається із залізобетонних блоків і металевих балок, до ступеню, що може призвести до витоку радіоактивних речовин, малоймовірно, вважає Бондаренко. «Удар нанесено з північної сторони ближче до західної частини НБК, тоді як об’єкт «Укриття» розміщений під східною частиною НБК, – говорить він. – Це підтверджується офіційними повідомленнями ЧАЕС про те, що розгерметезації «Укриття» не відбулося».
Місце удару дрона. Фото www.chnpp.gov.ua
Основна споруда НБК – це арочна конструкція 257х162 м і висотою 108 м. Контракт на її будівництво уклали ще у 2007 році, роботи почалися у 2012-му. Були залучені кошти, зокрема, Європейського банку реконструкції та розвитку. Для будівництва НБК зусилля разом з Україною об'єднали 45 країн-донорів, які зібрали більше 1,5 мільярда євро. Над проєктом працювали 10 тисяч працівників із 40 країн світу (5 тисяч із них – українці). Лише навесні 2020 року новий безпечний конфайнмент перевели у режим пробної експлуатації. Лише один «шахед» – і знову морока й потенційна небезпека для дуже багатьох людей і країн.
Тетяна Негода, Київ
Перше фото – www.chnpp.gov.ua
Источник: www.ukrinform.ua
