У Держслужбі з надзвичайних ситуацій 10% співробітників не матимуть бронь від мобілізації 20.07.2024 04:56 Укрінформ У Державній службі з надзвичайних ситуацій 10% співробітників не матимуть броні, йдеться не про оперативний склад, а про склад забезпечення.
Про це голова ДСНС Андрій Даник повідомив в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна», передає Укрінформ.
«Міністр вже казав: 90% нашого особового складу заброньовані. Бронь у всіх фахівців оперативних служб – тобто, це ті, хто безпосередньо рятує людей. 10% співробітників ДСНС не матимуть броні. Це не оперативний склад, це склад забезпечення. Броні в них не буде, а чи будуть вони мобілізовані, вирішуватимуть ТЦК», – сказав він.
Даник додав, що у системі є певний некомплект, і забрати більше людей на фронт може бути критичним при проведенні рятувальних робіт.
Голова рятувальної служби також поінформував, що у перші дні повномасштабної війни деякі її співробітники висловили бажання піти на фронт.
«По системі ДСНС на сьогодні це майже 500 осіб. Вони подали рапорт, були виключені зі списку ДСНС і уклали контракт зі Збройними силами, Національною гвардією та Державною прикордонною службою України, зараз продовжують воювати», – сказав він.
Відповідаючи на запитання про те, що рятувальники травмуються і гинуть під час обстрілів, Даник зазначив, що вони дійсно майже щодня втрачають людей.
«Останнім часом ворог взагалі оголосив полювання на наших співробітників. Всього з початку повномасштабного вторгнення загинули 93 надзвичайники, майже 400 отримали поранення. Але ці цифри з кожним днем, на жаль, збільшуються», – сказав очільник рятувальної служби.
За його словами, вони у ДСНС розробляють алгоритми безпеки, постійно змінюють підходи, вигадують нові організаційні чи технічні засоби захисту.
«Але казати детально назагал про них не буду. Ворог як тільки щось дізнається, то вносить корективи у свої дії. І виходить так, що те, що місяць назад було актуальне, робоче, станом на сьогодні вже не працює», – пояснив він.
Даник поінформував, що рятувальна служба у своїй роботі активно застосовує робототехніку.
«Активно почали працювати по засобах радіоелектронної розвідки, щоб убезпечити наших рятувальників. А всі деталі – вже після війни», – сказав голова ДСНС.
За його словами, рятувальна служба почала докорінно змінюватися вже після 2014 року, тому що вже тоді були бойові дії і виклики, пов'язані з ними, тільки в менших масштабах.
«З 2022 року змінилося все кардинально: ми не готові були до такої кількості викликів, залучень наших підрозділів, до такої кількості загиблих. Так, психологічно особовому складу теж дуже важко. До того ж розмінування стало масштабним», – зазначив він.
Даник додав, що у кожному підрозділі з рятувальниками працюють психологічні служби.
«Бувають потреби і в додатковій роботі з ними, відповідно є психологічна реабілітація в санаторіях. Ми максимально намагаємося відновити весь особовий склад. Хлопців, які отримали поранення і не можуть продовжити службу в оперативних підрозділах, намагаємося забезпечити можливістю служити далі в ролі інструкторів, фахівців навчальних закладів», – зауважив голова ДСНС.
Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості роз’яснили умови та критерії для бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу.
Фото: Facebook
ДСНС Війна з Росією Бронювання військовозобов’язаних
Источник: www.ukrinform.ua
