Військовослужбовець родом з Тернопільської області Андрій Коваль, який повернувся з полону 24 серпня, за 20 місяців перебування в полоні схуд на 55 кілограмів.
Цю інформацію кореспонденту Укрінформу повідомила дружина військовослужбовця Олена Коваль.
«У полоні Андрій схуд зі 120 до 65 кілограмів і зазнав жахливих тортурів. Він терпів побиття, змушував бігати на місці десять годин, його били струмом і тривалий час перебував на холоді. Андрій зізнався мені, що були моменти, коли він просто не міг знайти в собі сил витримати все це. Однак у ті важкі дні він часто уявляв наших дітей. Це додавало йому сил», – зазначила Олена.
Андрія Коваля мобілізували у березні 2022 року. Спочатку він служив у ЦКК на посаді старшого кухаря. Згодом пройшов навчання та був переведений до 10-ї окремої штурмової бригади.
«У вересні 2023 року Андрія було відправлено до Донецької області. Він служив у районі Бахмута. 24 листопада він вирушив на своє перше бойове завдання, після чого зв’язок з ним було втрачено. 6 грудня я отримала повідомлення про те, що мій чоловік зник безвісти», – розповіла його дружина.
З самого початку Олена не втрачала надії та вірила, що її чоловік живий, роблячи все можливе, щоб його знайти. Спочатку їй зателефонували невідомі особи, які повідомили, що її чоловік у полоні. Пізніше вона натрапила на відео допиту чоловіка, що поширювалося в соціальних мережах. У лютому 2024 року представники Міжнародного комітету Червоного Хреста зв'язалися з нею з Женеви, щоб офіційно підтвердити, що Андрій у полоні.
«Протягом усього часу перебування мого чоловіка в полоні я невпинно робила все можливе, щоб забезпечити його повернення додому. Я зверталася до координаційного штабу, до омбудсмена, писала звернення до депутатів, ООН та Європейського суду, брала участь у численних мітингах у Тернополі, Києві та Житомирі. Разом з родинами інших зниклих безвісти та полонених військовослужбовців 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» я їздила до Стамбула, щоб підвищити обізнаність про тяжке становище військовополонених. Я не могла дозволити собі зупинитися. Вночі плакала, а вранці відновлювала зусилля, щоб повернути чоловіка додому. Я відчувала, що якщо зупинюся, про нього забудуть», – поділилася Олена.
Влітку 2024 року, коли перші в'язні почали повертатися з колонії в Луганській області, де утримувався Андрій Коваль, Олена почала регулярно отримувати новини про свого чоловіка. Ця новина надала значну підтримку всій родині.
«Одного разу зателефонував звільнений солдат і передав послання від Андрія – купити дітям від нього Кіндера на тисячу гривень у подарунок. Він дуже хотів, щоб діти відчули його прихильність. Я одразу виконала його прохання – діти були в захваті», – згадала Олена.
Найрадіснішим днем для родини стало 24 серпня. Олена отримала повідомлення про те, що її чоловіка звільнили з полону. Пізніше він їй зателефонував. Вона завжди пам’ятатиме його перші слова: «Люба, не плач. Я вдома». Наразі Андрій перебуває на карантині, де проходитиме комплексне лікування та реабілітацію. Родина з нетерпінням чекає возз’єднання з чоловіком і батьком вдома.
Як повідомляв Укрінформ, під час обміну повернувся солдат з Кіровоградської області, родина якого дізналася про його полон з російського відео.
Фото з сімейного архіву та Офісу Президента
Військовополонені Тернопільської області
Источник: www.ukrinform.ua
