Російська мова та підлітки: як Україні не втратити наступні покоління 17.04.2025 14:56 Укрінформ Виховання дітей формують родина, соцмережі, суспільство та – російська пропаганда. Вирвати молодь з її лещата складно, але є стратегії.
Минулого тижня ми двічі були шоковані публічними інцидентами за участю підлітків і молодих чоловіків, які демонстрували свою прихильність до російської культури та зневагу до власної. Прикро спостерігати і сумно усвідомлювати, що це не поодинокі ентузіасти російської мови чи музики в країні, яка одинадцять років охоплена конфліктом. Хоча не всі створюють суперечки, залишається значна кількість тих, хто сприймає російську мову. Поява російськомовних поколінь є майже гарантією відновлення циклу напруги між «русским миром» та українською ідентичністю. Поки ми підтримуємо російську мову та культуру, завжди існує загроза, що через 20, 30 – або скільки завгодно років – якийсь майбутній російський «цар» може виправдати нову «СВО» з трагічними наслідками.
Рідна мова є наріжним каменем для виживання у світі, де справжніх союзників мало, а покладається лише на сусідів та однодумців. Експерти з’ясовують, чому російськомовні такі стійкі та як задіяти дитячу свідомість, щоб вийшла впевнена більшість наступного покоління українців.
ДЕ ДІТИ ЧЕРПАЮТЬ НАТХНЕННЯ
Вплив соціальних мереж на життя сучасних підлітків важко переоцінити. Діти також, оскільки соціальні платформи мають вікові обмеження для реєстрації (Tiktok – від 13 років, Telegram – від 16), насправді облікові записи не часто верифікуються, що дозволяє дітям молодшого віку легко створювати профілі та занурюватися в неконтрольований сплеск контенту. Ще у 2022 році ВООЗ провела опитування серед підлітків у Європі, Центральній Азії та Канаді та виявила тенденцію до зростання симптомів інтернет-залежності серед школярів – 11% порівняно з 7% у 2018 році. «Це викликає гострі занепокоєння щодо впливу цифрових технологій на психічне здоров’я та благополуччя молодих людей», – зауважили дослідники.
Якщо вплив такий потужний, тоді було б упущеною можливістю не використати його, про що росіяни, ймовірно, думали давно. У тому ж році дослідження некомерційної організації Tracking Exposed на китайській соціальній платформі TikTok показало, що росіяни використовували так зване «тіньове просування» контенту. Незважаючи на те, що платформа дистанціювалася від Росії та забороняла російським користувачам публікувати, відео продовжували з’являтися. Таким чином, у соцмережах є багато контенту від російських та російськомовних українських користувачів, і діти все більше покладаються на нього. Насправді значна частина
Про активність росіян у соцмережах свідчить постійний шквал різноманітних наративів, спрямованих на певну аудиторію, пояснює Ігор Розкладай, заступник директора Центру демократії та верховенства права, експерт із медіазаконодавства та модерації контенту в соцмережах. Експлуатують історичні чи релігійні теми, тему ККЦ тощо. Видно, скільки різноманітного контенту циркулює в соціальних мережах. “Це свідчить про те, що росіяни активно користуються соціальними платформами. Вони можуть використовувати незгодні настрої підлітків”, – зазначає він. Наприклад, якщо підліток не схвалює заборону російської мови в школах, він може, на шкоду вчителю та суспільству, вибрати російськомовний контент і сам спілкуватися російською.
Картинка з соцмереж
СІМ'Я ФОРМУЄ ЦІННОСТІ
Розвиток підліткової свідомості – справа складна, стверджує Ольга Голубицька, психолог, арт-терапевт, фахівець міжнародної благодійної організації SOS Дитячі Міста. Це стан безладу, який намагається знайти порядок, що робить їх особливо сприйнятливими до зовнішнього впливу, особливо ворожої пропаганди. «Прикладами такого впливу є підпали та інші диверсійні дії за участю підлітків», — пояснює вона. «Ворожа пропаганда націлена на них, оскільки вони перебувають на стадії трансформації, і їм можна нав’язати що завгодно за правильного підходу».
Зовнішні впливи – тренди в соціальних мережах, приклади однолітків – надзвичайно сильні. Проте вони перетинаються з тими базовими цінностями, які вже прищепила сім’я, наголошує Голубицька. Розуміння значення мови та своєї ролі в суспільстві суттєво впливає на те, як батьки взаємодіють зі своїми дітьми та який світогляд вони передають. «Наприклад, якщо вони висловлюють невдоволення державою (а багато хто розглядає її як віддалену сутність, яка діє незалежно від них) – це формує у дитини почуття приналежності до спільноти та їхні сприйняті можливості в ній», – ілюструє вона. Якщо діти відчувають, що члени їх сім’ї піклуються про їхнє життя (виявляють щирий інтерес), вони, як правило, розвивають власну емпатію, яка сприяє їхньому почуттю приналежності до суспільства та зв’язку з громадою, таким чином формуючи їхню ідентичність.
«За відсутності твердої системи цінностей людина почувається безсилою, що призводить до уявлення «яка різниця», – зазначає Голубицька. «Підліток може не зв’язувати факти чи встановлювати причинно-наслідкові зв’язки: слухаю російську музику, розмовляю російською – і це впливає на ситуацію в Україні». Коли хтось намагається обговорити це з ними, інформація часто відкидається як невідповідна для їхнього світогляду. Це сприймається просто як неприємне зауваження зловмисної людини. Як наслідок, бракує розуміння свого становища в суспільстві та ролі мови як маркера ідентичності. «Відсутні критичне мислення та здатність обробляти інформацію», — стверджують вони.
Водночас у підлітків загострене почуття справедливості, схильність до крайнощів, радикальне мислення. Через їхню схильність досліджувати світ через крайнощі, звичайні підходи до виховання часто мають протилежні результати. Якщо батьки (або інші вихователі) надто сильно тиснуть, «проповідують мораль» (наполягаючи на розумінні та дотриманні певної поведінки), розум підлітка інстинктивно бунтує і змушує його діяти протилежно, часто шкідливим способом, на думку психолога. «Їм не можна нічого нав’язувати – вони зроблять усе можливе, щоб відстоювати свою позицію, яку вони вважають неправильно зрозумілою», – пояснює вона. «Ось чому вони опиняються в небезпечних ситуаціях». Останнім часом ці ситуації були досить скандальними. Демонстрація гучної російської музики молодиками на Контрактовій площі в Києві (у день теракту в Сумах) або підлітками в дніпровському «Варусі» (які влаштували вечірку під таку ж саундтрек) є і скандалом, і тривожною тенденцією.
Источник: www.ukrinform.ua
